Рубрики

Архів

Свій шлях

«Якщо глянути збоку, то може здатися, що наше виробництво має багато особливостей. Певна річ, для когось це особливості, для нас — уже норма. Кожен має робити те, що йому підходить і в що вірить», — переконаний Дмитро Самсоненко, заступник директора з тваринництва ПОСП ім. Франка, що в селі Губин Перший Волинської області. Чи не першими в Україні, з огляду на кліматичні умови, тут відмовилися від вирощування люцерни і використовують лише житній сінаж та кукурудзяний силос. Завдяки цьому скоротилась потреба в землі для кормовиробництва — до 50 соток на корову. Є й інші речі, які відрізняють цю молочну ферму від інших. Однак є й багато спільного: не відстають від світу, застосовують нові технології, в чомусь експериментують, шукають способи максимально оптимізувати виробництво молока і зробити його високоефективним.

Прохідна, кількасот метрів — і один за одним нас зустрічають корівники, збудовані в 2003–2004 роках. Саме тоді в ПОСП ім. Франка встановили першу в Західній Україні доїльну залу. Однак за більш як десять років роботи зрозуміли, що потрібно щось змінювати. За словами Дмитра Самсоненка, вирішили піти нетривіальним шляхом і, набравшись різного досвіду, зокрема й в американських фермерів, поряд зі старим звели новий молочний майданчик. «Звісно, з часом і тут можемо побачити слабкі місця», — додає він.

Будівництво розпочали 30 червня 2016 року, і за півтора року побудували 4 однакові корівники власного дизайну, родильне відділення, відкриті загони з навісами, молочний блок та силососховища.

Комфорт корів

Корівники розраховано на 256 голів кожний — чотири секції по 64 голови. В господарстві відмовилися від стійл, що дало змогу здешевити будівництво на 500 дол. на голову. Немає бокових стін з вікнами. Замість них — штори.

Для максимального комфорту тварин у секціях використовують глибоку підстилку з тирси, товщиною 40 см. В одній секції для порівняння застосовують солому.

«Перший корівник запустили 13 січня минулого року. Тоді ж завезли тирсу, а оновили у вересні. На жаль, в Україні немає достатньо знань технології використання цього виду підстилки. Доводиться вчитися самостійно — методом проб і помилок.

Рік показав, що корови комфортно почуваються на тирсі: проблем з кінцівками нема. У старих корівниках, де тварин тримали у стійлах з матами на бетонній основі, ситуація була дещо гірша», — розповідає заступник директора.

Тирсу вичищають тракторами, гній у проходах між зоною відпочинку корів і кормовим столом — дельтаскреперами. Не відкидають можливість використання відновлюваної з гною підстилки.

Крім того, в корівниках установили поїлки, чесалки, вентилятори та світлодіодні лампи.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1 (44), лютий 2018

 Ctrl
Власна переробка і створення доданої вартості
28.02.2018
Ctrl 
Від колгоспних до сучасних технологій
29.12.2017

Всі новини >>

Пошук

MilkUA.info
PigUA.info
Журнал «Прибуткове свинарство»