Відновлювана з гною підстилка: що? як? навіщо?
Гній — побічний продукт під час виробництві молока, і рано чи пізно кожна ферма стикається з проблемою його утилізації. Про світову практику й тенденції в методах обробки гною, а також доцільність та особливості використання його твердої фракції на підстилку розповідає Сергій ГРЯЗНОВ, директор із продажів у Північній, Центральній і Південній Америці та Центральній Азії групи компаній BAUER.
— Пане Сергію, коли на молочних фермах почали використовувати тверду фракцію гною для підстилки?
— Загальна концепція сепарації гною уперше з’явилась наприкінці 80-х років через проблеми з утилізацією свинячого гною. У той час на території колишньої Німецької Демократичної Республіки створювались великі господарства на більш як 50 тис. тварин. Постало питання: що робити з гноєм? Одним з рішень, які тоді розглядались, було створення окремої машини, яка могла б сепарувати гній, щоб полегшити складування сухої фракції й утилізацію рідкої.
У відповідь на цей виклик два німецькі інженери-механіки створили перший прототип сепаратора, який успішно пройшов випробування і згодом почав використовуватись на виробництві.
Було отримано хороші результати й не забарилися спроби використати це обладнання для сепарації не тільки свинячого, а й коров’ячого гною. Однак при переробці останнього виникли деякі труднощі, і в першу чергу це стосувалось вологості матеріалу на виході. Для відсепарованого свинячого гною не було жорстких вимог щодо вмісту сухої речовини (звісно, чим сухіше, тим краще), бо навіть завологий матеріал не є проблемою і добре складується.
— В яких країнах практика використання підстилки з гною найбільш поширена?
— Для якого розміру ферм найкраще підходить відновлена з гною підстилка?
— Наскільки поширена технологія використання гною для підстилки в Європі?
Відповіді на ці та інші питання читайте в журналі «Молоко і ферма» № 5 (48), жовтень 2018.