Торік у ПОСП ім. Шевченка, що в селі Угринів Горохівського району Волинської області, відкрили власне переробне підприємство, яке замкнуло цикл виробництва молока від лану до столу. Нині продукція під торговою маркою «УгринівМолоко» поступово займає свою нішу на місцевому ринку. На логотипі продуктів «УгринівМолока» зображено мультиплікаційну хатку, корову Ласку й дівчинку Орисю. Однак поки споживач став упізнавати і навіть знати кличку логотипної корівки та ім’я дівчинки, минув майже рік. Журнал «Молоко і ферма» вже розповідав про відкриття молокозаводу в Угринові (№ 2(9), квітень 2012 року), а тепер ми поцікавилися, як новоспечені переробники справляються з новими проблемами — виробництвом та збутом готової продукції.

Навіщо будувати свій завод

У переробне підприємство вклали 8 мільйонів гривень. Половину господарство взяло в кредит під 18% річних. Частково відсотки погасили за рахунок бюджету, в якому були передбачені гроші на реалізацію інноваційних проектів. Однак, як це часто трапляється, державна підтримка виявилася значно меншою від обіцяної. Та все ж Андрій Турак, директор ПОСП ім. Шевченка, сподівається, що інвестиції окупляться максимум за три роки. «Термін окупності заводу залежить від обсягів переробки. Якщо переробляти всю нашу сировину (16 тонн щодня, які ми доїмо на своїй фермі) й заробляти додаткову гривню на кожному кілограмові, то чистого прибутку буде 6 мільйонів гривень за рік. Якщо розраховувати хоча б на половину з можливого обсягу переробки (3 млн. грн.), то й тоді час окупності — три роки. Це гарний бізнес-план», — усміхається Турак. Він не радить братися за самостійну переробку господарствам, які щодня виробляють менше 5 тонн сировини. Саме такою є проектна потужність міні-заводу, бо переробляти менше ― невигідно, а період окупності — не менше 5 років.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 2 (15), квітень 2013 рік