Тетяна Антоненко, International Dairy Magazine

Упродовж двох років компанія «Мілкіленд-Україна» реалізує програму зі створення молочних кооперативів. Про проблеми і перші перемоги у своєму інтерв’ю нам (МіФ № 3, 2012) розповідав Віктор Ржавічев, нині директор із забезпечення сировиною Milkiland N.V. Іще тоді він запрошував представників редакції відвідати будь-яке село, чиї жителі беруть участь у програмі, щоб журналісти могли поспілкуватися з людьми та розпитати, чому вони вступають до кооперативу, що їм подобається, а що ні.

Нарешті така поїздка відбулася — коли навесні ми знов зустрілися з Віктором Ржавічевим, а також із Володимиром Стригуновим, головою СВК «Молоко-Країна».

За майже три роки кооператив «Молоко-Країна» охопив 15 областей і надалі планує розширюватися. Спочатку йшлося про забезпечення сировиною тільки підприємства «Мілкіленд-Україна». Коли ж «кооперативного» молока стане більше, ініціатори створення СВК планують почати переговори про поставки сировини з представниками інших молокопереробних підприємств. У тому, що ті будуть зацікавлені, нема сумнівів: у кооперативі жорстко контролюють, щоб молоко було якісним, а таке в Україні поки що в дефіциті.

Кількість членів кооперативу постійно зростає. Особливо стрімкою була динаміка перших двох років. Нині вона трохи сповільнилася, через те що на цьому етапі вирішили перерозподілити зусилля та оптимізувати адміністративну структуру. Після того, як нова схема управління повністю запрацює, селян знову почнуть активно залучати до кооперативної співпраці. 2012-го СВК мав близько 18 тисяч членів, які утримували двадцять тисяч корів. Цьогоріч кооператорів стало більше на дві тисячі, а корів — на п’ять.

Та головним досягненням ініціатори створення сучасних СВК вважають зростання довіри до такої форми господарювання в усіх тих селах, де вони працюють. Адже селяни, навчені попереднім досвідом, ставилися до будь-яких інновацій, пов’язаних із чимось «спільним» і «суспільним», як до колгоспів, із їх насильницькою колективізацією, гучними пустопорожніми гаслами та загальновідомими сумними результатами. Представники «Молока-Країни» наголошують, що під час створення кооперативу найскладніше — це робота з людьми. Багато часу доводиться витрачати на зустрічі й переконування, що така співпраця вигідна передовсім селянину. Поступово відпрацювали просту схему вступу до кооперативу, яка займає максимум 10 днів, та, відповідно, виходу з нього. Це приваблює і полегшує прийняття рішення. Думка «як не сподобається, то кину» стимулює ризикнути й спробувати.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 3 (16), червень 2013