Андрій Лемешев, ТОВ ТД «Біос»

Сьогодні на ринку багато «захищених» жирів на основі пальмової олії. Але потрібно розрізняти їх між собою, тому що жири ці отримані на різних етапах розробки й розвитку «захищених» кормових добавок, різними способами і характеризуються різними ступенями користі та шкоди. 

Кальцієві солі жирних кислот («мила»)

Розроблені на початку 1980-х років. Це так зване перше покоління «захищених» жирів, які свого часу зіграли велику роль в енергетичній годівлі корів. Сьогодні вони поступаються фракційним (природно отриманим) жирам за всіма позиціями, і говорити про якусь серйозну їх конкуренцію не доводиться. Більше того, в Росії ситуація посилюється тим, що в раціонах високоудійних корів тваринники змушені використовувати велику кількість комбікорму, а це закислює рубець. І при низьких pH в рубці хімічні сполуки кальцієвих солей можуть розпадатися (до 30 %), а значить — погіршувати переварювання клітковини. Тобто в наших умовах годівлі в цих добавок знижується навіть їхня єдина перевага.

Гідрогенізовані жирні кислоти («маргаринові»)

Жири, штучно насичені атомами водню (Н), з’явилися близько двадцяти років тому. Це друге покоління «захищених» жирів, які так само, як і жири першого покоління, отримані хімічним способом: у спеціальній установці відбувається хімічна реакція заповнення подвійних зв’язків вуглецю атомами водню, і ненасичена жирна кислота стає насиченою. Здавалося б, усе просто й добре. Але присутня низка дуже несприятливих факторів:

• у ролі каталізатора застосовують важкі метали (нікель), який залишається в продукті й шкідливий для здоров’я тварин (украй негативно впливає на відтворення);
• у такому продукті містяться окислені компоненти (діоксини), що руйнують поживні складові корму. Коли діоксини потрапляють у корм, потрібен підвищений вміст антиоксидантів для недопущення окислення оксидів в організмі тварин;
• під час штучної гідрогенізації формуються у великій кількості ізомери трансжирних кислот, які в популярній літературі називаються «молекулами-потворами». Вони не тільки позбавлені біологічної ефективності, але й, при великих концентраціях, несприятливо впливають на організм: знижують споживання корму коровами й синтез жиру в молоці. І найголовніше — переносяться в молоко та м’ясо, тож у багатьох розвинених країнах вважаються небезпечними для здоров’я людини, тому що жирні кислоти з порушеною структурою негативно діють на кровоносну систему (підвищують у крові рівень загального холестерину) та провокують онкологічні захворювання.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма», № 4 (17), серпень 2013