Тетяна Антоненко, International Dairy Magazine

Не секрет, що про ситуацію з підготовкою кадрів для тваринництва найкраще знає той, хто щодня спілкується як із викладачами й студентами наших аграрних університетів, так і з виробничниками. Якщо перечитати кілька інтерв’ю, взятих спеціально для журналу «Молоко і ферма», можна сформувати хай і не зовсім повне, але все ж таки досить ясне уявлення про те, як молочна галузь забезпечена спеціалістами з сучасним рівнем підготовки. 

Десь у середині дев’яностих трапилося познайомитися з поважного віку чоловіком, громадянином Франції, який ще у 1939 році був змушений залишити Україну. Тоді він був молодим аспірантом одного з київських вишів, навіть устиг до від’їзду видати навчальний посібник. Коли вже перекотило за 90, вирушив на Вінниччину попрощатися з місцями, де минули дитинство і юність. Завернув і до Києва. Разом із дорослим сином навідався у свій університет, де йому були щиро раді й подарували його ж книжку, яку зберегли ще з довоєнних часів. Як то часто буває, тут же накрили стіл і почалися розмови типу «як там і як тут». Чоловік той у Франції професію не змінив, незважаючи на всі емігрантські труднощі, і його син продовжив сімейну традицію в тій же науці, що й батько. Працював і в університеті, і на французьких підприємствах. Тож під час спілкування з українськими колегами торкнулися й зв’язку освіти з виробництвом.

У невимушеній і товариській атмосфері розмовляли відверто. Для викладача французького університету було дивно почути (та що вже там: і побачити, озирнувшись навкруги), що університетська наука навряд чи може бути провідником прогресу й авторитетом для підприємств. Тож він делікатно поцікавився, в якому ж занепаді ті підприємства, якщо навіть університет не має дослідної бази? Був дуже здивований, коли йому розповіли, що галузь зовсім не бідує, виробництво на досить високому рівні: продукція визнана у світі, підприємства, хоч важко й повільно, але розвиваються, переоснащуються та модернізуються. А от університетські випускники, потрапивши у таке активне середовище, змушені вчитися майже заново. Українським викладачам було цікаво почути, що у Франції все виглядає інакше і що визнаним лідером інновацій у галузі є університет. Саме його випускники є провідниками свіжих ідей і навичок, здобутих під час навчання та практики у дослідних лабораторіях, покликаних задовольняти запити виробництва. Провідні компанії активно співпрацюють з вишами, мають там лабораторії і займаються дослідженнями, залучаючи студентів. Тому випускники занурюються у виробництво, не відчуваючи своєї «відсталості» — навпаки, часто ініціюють упровадження найновіших технологій.

Ця давня історія пригадалася, коли журнал «Молоко і ферма» вирішив звернутися до теми зв’язку фахової освіти з виробництвом та зробити огляд тієї роботи, яку з 2011-го року проводять в українських аграрних університетах консультанти Асоціації виробників молока (АВМ). Заодно вирішили розповісти читачам і про те, наскільки задоволення кадрових потреб молочного виробництва збігається з можливостями українських профільних вишів.

Більше інформації читайте у журналі «Молоко і ферма» № 5 (18), жовтень 2013 рік