Антикетозна програма
Олександр Овчаренко, керівник проекту ветеринарно-практичного консалтингу ,консультант із годівлі ТОВ «Домінанта Україна»
Кетоз молочних корів ― захворювання, що характеризується порушенням вуглеводно-жирового, білкового, енергетичного та мінерального обміну. Воно супроводжується накопиченням в організмі тварини кетонових тіл, дистрофічними змінами в печінці, серці, нирках, яєчниках, щитовидній та навколощитовидній залозах й гіпофізі надниркової системи, чим спричиняє великі збитки. Як вчасно діагностувати проблему та як діяти, щоби попередити хворобу чи полегшити перебіг захворювання? Про це читайте у статті.
Клінічні ознаки
Слід зазначити, що кетонові тіла утворюються в процесі як порушеного, так і нормального обміну речовин. Вони є звичайними метаболітами, які організм використовує як енергетичний матеріал. Йдеться про ацетооцтову, β-оксимасляну кислоту та ацетон. Кетонові тіла відіграють важливу роль у підтримці енергетичного балансу. Вони є постачальниками енергії для м'язів, нирок і діють як складники регуляторного механізму зі зворотним зв'язком, попереджуючи надмірну мобілізацію жирних кислот із жирових «депо». Кетонові тіла утворюються в печінці. У сироватці крові здорової тварини кетонові тіла містяться в невеликих концентраціях ― 0,2-0,8 ммоль/л. Але коли тварина хворіє на кетоз, концентрація кетонових тіл може збільшуватися у десять разів.
Кетоз ― сигнал про погіршення ситуації в молочному стаді. Захворювання, зазвичай, характеризується анорексією, депресією, зменшенням продуктивності, а також пригніченням репродуктивної функції тварин. Навіть тоді, коли хвороба перебігає на субклінічному рівні, вона підвищує ризик низки метаболічних і репродуктивних захворювань, які надалі зменшать прибутковість підприємства через додаткові витрати.
Кетоз як захворювання найчастіше проявляється у двох формах ― клінічній та субклінічній.
Більше інформації читайте у журналі «Молоко і ферма» № 5 (18), жовтень 2013 рік