Марія Ярошко, магістр МВА

Високопродуктивні корови дуже вибагливі до повноцінності годівлі, зокрема потребують вдосталь енергії. Найбільше вона їм потрібна наприкінці сухостійного періоду й упродовж першої третини лактації. Перші кілька місяців після отелення визначатимуть економічність усього виробництва. Забезпечення корів необхідною енергією за рахунок раціону дуже часто є недостатнім. І це позначається не тільки на молочній продуктивності, а й значно погіршує відтворення, що проявляється у нерегулярності статевих циклів, гіршій запліднюваності, триваліших сервіс-періодах тощо. Саме тому першочергове завдання — створити на підприємстві такі умови, щоб у цей час високопродуктивні тварини сповна реалізували свій генетичний потенціал і при цьому не втратили здоров’я.

Потреби корів проти потреб бактерій

Забезпечити високопродуктивних корів достатньою кількістю енергії під час годівлі в перехідний період непросто. Важливу роль у цьому відіграє специфіка травлення жуйних, пов’язана з мікрофлорою рубця. Виживання й ефективна життєдіяльність мікроорганізмів повинні бути гарантовані. При цьому потреби самої корови і бактерій, які населяють її передшлунки, різні. Так, обсяги енергії, яку отримують корови в сухостійний період, дуже важливі для розвитку плоду, ваги теляти при народженні та його імунітету. При цьому наприкінці лактації й на початку сухостою кількість енергії, яка потрапляє до організму з раціоном, має суворо нормуватися, щоб корова набула бажаної кондиції. Однак в останні кілька тижнів тільності через самопочуття, яке зумовлює втрату апетиту, а також великі розміри плоду, що не дозволяє споживати достатньо кормів, енергії в раціоні має бути більше. Водночас мікроорганізми рубця потребують достатньо субстрату — клітковини. Та саме грубі корми в раціоні тільних корів містять найменше енергії, хоч і є доволі об’ємними.

З початком лактації у високопродуктивних корів потреба в поживних речовинах і особливо енергії різко зростає. А це велике навантаження на весь організм. Брак енергії в кормі на тлі її великої потреби для продукування молока й задоволення власних потреб спричиняє дефіцит, який проявляється у вигляді так званого негативного енергетичного балансу. Корова компенсує такий дефіцит за рахунок ендогенних ресурсів. Тож якщо корови не можуть задовольнити свої потреби в енергії кормами, для синтезу молока з організму активуються великі обсяги жиру і білка, які тварини накопичили впродовж останньої третини попередньої лактації та сухостійного періоду. Така потужна мобілізація внутрішніх резервів навантажує всі внутрішні органи і особливо печінку, через що може розвинутися так званий синдром жирної печінки, який супроводжується загостренням кетозу, зниженням продуктивності й навіть може спричинити загибель корови впродовж перших двох місяців після отелення. Навіть якщо клінічні ознаки розладу обміну речовин яскраво не виражені, тварини худнуть і погано повертаються до бажаної кондиції, що згубно впливає на результати подальших запліднень і лактацій. Виснажених корів із порушеннями відтворювальної функції частіше вибраковують, бо вони вже не можуть відновитися самостійно. При цьому в корів із надлишками жирових запасів, які утворились іще під час сухостійного періоду, проблеми з забезпеченням енергією на початку лактації проявляються навіть частіше та з гіршими наслідками, ніж у тих, яких не вдалося відгодувати до бажаної кондиції.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (19), грудень 2013.