Рубрики

Архів

Молокопереробка. Між фермою та споживачем

Тетяна Антоненко, International Dairy Magazine

Наприкінці року логічно озирнутись і підбити деякі підсумки. Якщо глянути на цифри, українська молокопереробка, незважаючи на чутливість до будь-яких змін, демонструє непогані результати. У той же час статистика виробництва та споживання молочних продуктів певним чином відображає і проблеми. З одного боку, маємо зростання споживання молока і продуктів з нього на душу населення, з другого – високі закупівельні ціни на молоко і, відповідно, на молокопродукти. А ще на полицях бачимо більше імпортних товарів, і вже майже не трапляється «хазяйське» масло. Дедалі популярнішою стає ідея споживання органічних продуктів, зокрема й молочних, та менш привабливими – «сирні продукти» і спреди. Що б там не казали зарубіжні експерти про поки що недорозвинену українську культуру споживання сиру, але розрізняти сир і «сир», який у професіональному середовищі називають «сирним продуктом», наш споживач навчився досить швидко. І якби не його худенький гаманець, то ринкових перспектив у такого, з дозволу сказати, «сиру» було б ще менше.

Так дороге чи дешеве?

З огляду на порівняльні показники надходження молока (-4% вересень 2012/вересень 2013), не дивно, що переробники навряд чи можуть розраховувати на здешевлення сировини. Особливо зважаючи те, що частка сільгосппідприємств (тобто якісного молока), хоч і збільшилася на 1,1%, але загалом ледь перевищує половину (50,2%). Присадибні ж господарства молокоздачу зменшили (-11,1%, порівнюючи 9 місяців 2012 та 2013 року). Тому збільшення поставок сільгоспвиробниками в той же період компенсувати спад не змогло.

Як відомо, для молокопереробників, особливо тих, хто виробляє незбирану продукцію, дуже важлива якість сировини. І тут показовим є порівняння змін структури молока, закупленого переробними підприємствами за 9 місяців 2013 року в сільгосппідприємствах та в населення. Щодо сільгосппідприємств, то приємно, що найбільше зростання спостерігаємо в категорії «екстра» (+68,4%) та вищого ґатунку (+13,6%) на тлі зменшення виробництва інших категорій (I, II ґатунків та неґатункового). Структура ж молока присадибних господарств населення, власне, не дивує, але тут найбільший спад відбувся саме в категоріях найбільш якісного молока: про «екстру» від присадибників, зрозуміло, не йдеться, а от виробництво сировини вищого ґатунку зменшилося на 76,9%, першого ґатунку – на 44,1%.

Тепер, отримавши загальне уявлення про якість, подивімося на ціну. Відповідно до інформації з регіонів на 22 листопада 2013 року, середня по Україні закупівельна ціна молока II сорту від присадибних господарств була на рівні 2627 грн. за тонну. Найбільше платили в Донецькій області (3200 грн.), а найменше у Тернопільській (2150 грн.). Щодо закупівельної ціни на молоко I сорту від сільгосппідприємств, то в цілому по Україні на цю дату вона була на рівні 3914 грн. тонна (4500 грн. у Чернівецькій і 3380 грн. у Запорізькій областях).

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (19), грудень 2013.

 Ctrl
Як події в Україні впливають на молочну торгівлю й розвиток галузі
15.07.2014
Ctrl 
Молочні ріки для чорного континенту
25.10.2013

Всі новини >>

Пошук

MilkUA.info
PigUA.info
Журнал «Прибуткове свинарство»