Ольга Зарицька

Продовжуємо обговорювати тему продуктивного довголіття молочних корів. Одним із визначальних факторів впливу на здоров’я, продуктивність і, відповідно, тривалість використання тварин є якісний грубий корм. Хоч пора заготівлі силосу й сінажу вже позаду і маємо те, що маємо, але вже зараз потрібно аналізувати допущені помилки й прорахунки, щоб якнайкраще підготуватись до наступного сезону. Чистоті корму була присвячена доповідь фахівця з двадцятивосьмирічним досвідом консервування кормів, співробітника Шведського сільськогосподарського університету Томаса Паулі під час міжнародної науково-практичної конференції у Санкт-Петербурзі наприкінці травня, яку організувала компанія «ДеЛаваль».

Якісний корм

Якість грубого корму часто помилково асоціюється тільки з його поживною цінністю. Проте це лише один із трьох аспектів, інші два — гігієна та аеробна стабільність. Вони стосуються різних площин кормовиробництва, але без їх поєднання хороший фураж не отримати. Розглянемо кожну з характеристик окремо.

Поживну цінність корму визначає вміст у ньому вологості, сирого протеїну, крохмалю, нейтрально і кислотнодетергентної клітковини (НДК і КДК), енергії, перетравності, мінералів тощо. Вона головним чином залежить від:

— виду рослини, яку використовують для корму (люцерна, кукурудза, злакові);

— часу скошування. Ранній укіс передбачає високий вміст сирого протеїну і низький КДК, а також високу перетравність. Пізній укіс відзначається низьким умістом сирого протеїну, високою часткою КДК і низькою перетравністю. У різних технологічних груп тварин потреба в поживних речовинах також різна. Для високопродуктивних корів і отримання максимальних надоїв підходить корм раннього укосу, а для нетелей — пізнього; 

— умов зберігання. Хороші передбачають мінімальне потрапляння повітря, високу щільність і вміст сухої речовини (СР) 30–35%.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 5 (24), жовтень 2014