Олена Мельник

Цього разу ми дещо порушимо звичну для журналу структуру викладу інформації й одразу після інтерв’ю розмістимо ще два матеріали, в яких ітиметься про молочний тур до США. Нагадаємо, що він відбувся на початку грудня й був організований ФАО та ЄБРР. Поїздка була насичена цікавими зустрічами й корисною, а інколи й суперечливою, інформацією, наштовхнула на роздуми й породила чимало нових ідей. Сьогодні ми розповімо про технічні візити на святая святих для кожного українського виробника молочної сировини — ферми. А в наступних номерах поділимось враженнями од відвідин малих і великих кооперативних об’єднань американських молочарів, а також дослідних установ.

Уже багато років Вісконсін вважають наймолочнішим регіоном Сполучених Штатів. Він лідирує з-поміж усіх інших за виробництвом молочної продукції, зокрема й сиру. Отже, якщо вчитись — то в лідерів. Ще одна причина, чому організатори програми вибрали саме цей регіон, — схожість природно-кліматичних умов штату й цілої низки північних, західних і центральних областей України.

Програма стартувала з візиту в офіс дорадчої служби одного із 72 округів Вісконсіну. Професор Марк Мейєр, фахівець з молочного скотарства, співробітник дорадчої служби Університету штату Вісконсін і водночас місцевий агент (у хорошому значенні цього слова), проаналізував загальний стан молочної галузі США і регіону. Про це згодом, а спочатку трохи інформації про дорадчі служби при університетах.

Дорадництво по-американськи

Розумію, що саме лише словосполучення «університетська дорадча служба» у багатьох читачів викликає у кращому разі іронічну посмішку. Але повірте, якщо для українського фермера це, м’яко кажучи, незрозуміло що, то для американського — справжнє благо. У них вона працює.

Більше того. Дорадча служба є своєрідним містком, який з’єднує науковців, що працюють в університеті й розробляють нові продукти чи займаються пошуком кращих технологічних рішень, і фермерів, які використовують результати цих напрацювань у себе на виробництві.

Усі дослідження мають виключно прикладний характер. Університет штату Вісконсін (як, до речі, й інші університети земельного гранту) має кілька власних дослідних ферм. Дві з них спеціалізуються виключно на молочному скотарстві.

Ще одна характерна риса університетської дорадчої служби — незалежність і неупередженість. Вони можуть собі це дозволити, бо фінансується дорадництво з федерального бюджету, а також урядом штату та округу.

Для передачі нових знань та інформації дорадча служба організовує візити на ферми, семінари і тренінги, демонстраційні покази. Останнім часом усе більшої популярності набувають вебінари.

У штаті Вісконсін фермери користуються послугами дорадчої служби безкоштовно. Адже вони наповнюють федеральний і місцеві бюджети через сплату податків на власність та з доходів, а вже звідти виділяються кошти на систему дорадництва.

Не скрізь ситуація з дорадчими службами така оптимістична. У багатьох штатах (наприклад, у Міннесоті та Іллінойсі) скорочується фінансування з місцевого бюджету, тому фермери мають оплачувати візити фахівців на ферму.

Окружні агенти, як Марк, є співробітниками університету, які більшу частину свого робочого часу працюють із фермерами на місцях. Час від часу проводять заняття зі студентами (наприклад, Марк спеціалізується на реконструкції та обладнанні молочних ферм). Основне ж їх завдання — підтримувати зв'язок між виробництвом і наукою. Вони передають місцевим фермерам інформацію про результати прикладних досліджень із годівлі, ветеринарії, проектування, утримання тощо, над якими працює ціла команда науковців університету, і, навпаки, постачають дослідників запитами й тематикою від виробника.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (25), грудень 2014