Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу агроконсалтингової компанії «Дикун»

Ми продовжуємо серію матеріалів про вимоги законодавства ЄС до ведення молочно-м’ясного бізнесу. Цього разу наша увага прикута до гігієни кормів, ідентифікації тварин та вимог до маркування яловичини.

Гігієна кормів

При виробництві тваринницьких продуктів особливу увагу необхідно приділяти тому, що споживають тварини. Тому в європейському законодавстві існує ряд законодавчих актів, які регламентують виробництво та гігієну кормів. Окрім регламенту №178, який містить основні положення стосовно харчових продуктів та кормів, і регламенту №882 (під назвою «Офіційний контроль»), що описує загальні принципи контролю, є регламент №183 від 2005 року і в ньому окреслено основи гігієни кормів.

Сфера дії цього регламенту така:

• діяльність операторів ринку кормів на всіх етапах — від виробництва первинних продуктів до розміщення корму на ринку;
• годівля;
• імпорт та експорт кормів у треті країни та з третіх країн.

Положення регламенту не поширюються на:

• приватне домашнє виробництво кормів;
• годівлю тварин, призначених для виробництва харчових продуктів для приватного домашнього споживання;
• годівлю тварин, що утримуються не задля виробництва харчових продуктів;
• пряму поставку невеликих обсягів первинних продуктів на місцеві ферми для використання на цих фермах; статус місцевих ферм і подібний обіг кормів регламентує національне законодавство;
• роздрібну торгівлю кормами для домашніх тварин.

Якщо корм небезпечний, то його заборонено розміщувати в обіг і передавати далі по ланцюжку.

Якщо місцева ферма купляє корм для годівлі корів, то вона повинна мати документи про те, яке підприємство виготовило й поставило його. Такі правила змушують кожного виробника контролювати самого себе. І якщо ви хочете виробляти безпечний корм (навіть для власного споживання), базові показники щодо гігієни мають виконуватися.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1 (26), лютий 2015