За інформацією ТОВ «Клаас Україна»

Для зменшення собівартості виробництва грубих кормів фахівці з кормозаготівлі радять сільгоспвиробникам вирощувати трави (злакові чи бобові) якомога ближче до місця закладки сінажу. А що робити, коли поля під кормовими культурами з різних причин розташовані на відстані 10 чи навіть 20 км? Однак і за таких умов є можливість заготовити сінаж з мінімальною собівартістю.

На сьогодні є три найбільш розповсюджені технології заготівлі сінажу (трав’яного силосу), зокрема підбору й подрібнення скошеної прив’яленої маси за допомогою:

• причепа-підбирача (фото 1);
• комбайна (фото 2);
• прес-підбирача з упакуванням рулонів у плівку (фото 3).

Продуктивність

Згадані технології відрізняються продуктивністю. Це дає змогу різним за обсягами виробництва підприємствам підібрати оптимальний варіант заготівлі корму.

Наприклад, продуктивність рулонного преса з обмотником становить 35 т/год., або 350 т/день. І вона жодним чином не залежить від відстані між полем та силосною ямою.

Робота причепа-підбирача прямо залежить від його місткості та віддаленості поля від місця закладки сінажу. Якщо місткість машини 45–50 м³, то продуктивність сягатиме 20 т за одне перевезення, або 450–500 т за день, якщо поле розташоване не більш як за 2–3 км від силосної ями.

Продуктивність комбайна істотно вища і становить 750 т/день. Про це свідчить досвід десятків українських господарств, які використовують такі машини. Варто зазначити, що максимальної продуктивності комбайна можна досягти лише в добре організованому процесі перевезення рослинної маси.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 2 (27), квітень 2015