Криза змушує виробників молока ретельніше рахувати, аналізуючи кожну статтю витрат і шукаючи ту шпаринку, через яку «тікає» прибуток. Про те, яку методологію використовують австрійські фермери, розповідає співробітник науково-дослідного інституту Раумберг Гумпенштайн Йоганн Хойслер. Він добре розуміється на українських особливостях, адже неодноразово брав участь у семінарах і тренінгах з годівлі, консультував окремі господарства.

— Пане Хойслере, чи могли б ви кількома абзацами сформулювати основи економіки виробництва молока і стратегію дій, особливо тоді, коли ціна на молоко низька, а корми дорогі?

— На мою думку, в таких умовах важливо отримати максимальну кількість молока із грубих кормів і застосувати в раціонах таку кількість концентрованих, доки це приносить прибуток. Якщо ціна кілограма концкормів майже дорівнює вартості кілограма молока, то їх застосування стає нерентабельним, хіба що у вас є концентрати власного виробництва і ви їх можете порахувати по собівартості.

По-справжньому нерентабельним згодовування зернової групи стає тоді, коли за продаж свого зерна ви можете вторгувати більше, ніж коли пропустите його через молоко. Якщо взяти середнє значення впродовж усієї лактації, то з 1 кг концентратів отримують 1,2 кг молока, але на початку лактації з цієї кількості концентратів маємо 2 кг молока.

— Які орієнтири оптимального виробництва молока в Австрії?

— Ми орієнтуємось на споживання сухої речовини, витрати концкормів на кілограм молока і кількість лактацій або ж життєву продуктивність корови.

Середнє значення споживання сухої речовини (СР) раціону перебуває в діапазоні 19–22 кг. Окремі корови можуть споживати до 25–27 кг корму. Первісткам потрібно, як правило, менше — 17–19 кг. При вмісті сухої речовини у загальному змішаному раціоні близько 50%, споживання корму у фізичній вазі становить 40–50 кг.

Що стосується кількості концкормів, то в Австрії є ферми, які витрачають їх від 250 до 350 грамів, щоб отримати кілограм молока. Наша мета — залишатися нижче позначки 250 г, оскільки чим більше концентратів використовується, тим більше витісняється з раціону грубий корм і тим дорожча годівля. В середньому по Австрії на 1 кг молока використовується 150–250 г концкорму.

Також ми прагнемо якомога більшої кількості лактацій. Якби нам удалося досягти середнього значення 5, то це був би величезний прогрес, і при цьому життєвий надій становив би мінімум 30 000, а краще 40 000 кг молока. Це б відповідало добовому життєвому надою (життєвий надій поділено на всі дні життя від народження) 15 кг.

— Яка пряма собівартість молока (корм, ремонт стада, ветеринарне обслуговування, підстилка) на хороших підприємствах Австрії?

— Які основні відмінності північноамериканської та новозеландської систем утримання дійного стада?

— Яка різниця між грубим кормом хорошої і низької якості (вміст білка, енергії, НДК і КДК) з огляду на молочну продуктивність корів?

— Чи існує в Австрії взаємозв’язок між кількістю корів на підприємстві та рентабельністю?

— Чи є сенс у збільшенні кількості незбираного молока для випоювання теличок, коли ціни на нього низькі?

Відповідь на ці та інші питання читайте в журналі «Молоко і ферма» № 3 (28), червень 2015