Володимир Мірненко, ТОВ «Пьотінгер Україна»

Корова, що споживає 20 кг сухої речовини корму, може давати 24 кг молока за день, а може й 36 кг. Одні й ті ж 20 кг СР, але однакові вони лише на перший погляд. Ми вже чітко усвідомили у рослинництві, що добрива дуже різняться за вмістом діючої речовини і розчинністю. Те саме стосується кормів: молоко отримуємо не з кілограмів кормів, а з поживних речовин (протеїну й енергії) у них і перетравності. Чим відрізняються раціони з перетравністю 60% і 85%? Як, згодовуючи стільки ж корму, отримувати більше молока?

Економіка та критерії оптимізації раціону

Оптимізація раціону — це вже давно не питання папірця і калькулятора. Існує безліч програмних продуктів, що можуть оптимізувати раціон за 20, 30 чи навіть 60 показниками (якби тільки ці показники ви мали у звіті про результати лабораторного аналізу ваших кормів). Кожна оптимізація має конкретну мету — і в даному разі це максимальне збільшення споживання і надоїв. На жаль, у таких програмах економічна сторона відіграє не основну роль (а часто просто не враховується). Чи запитує ваша програма про вартість компонентів раціону чи про закупівельну ціну на молоко?

Європейці користуються простим критерієм оцінки економічної ефективності того чи іншого компоненту раціону — це відношення вартості одного кілограма молока до одного кілограма корму. Якщо це відношення близьке до 2 (кілограм молока коштує в два рази більше, ніж кілограм корму), то даний компонент може бути використаний у раціоні в будь-якій кількості (відповідно до фізіологічних потреб корови). Коли ж ця цифра близька до одиниці (кілограм молока коштує стільки ж, скільки й кілограм корму), то економічний ефект від його згодовування дорівнюватиме нулю.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 3 (28), червень 2015