Андрій Ярмак: «Молочний бізнес України переживає дуже важливий період у своєму розвитку. Я кажу „розвитку“, бо вважаю, що до цього він, скоріше, плив за течією, ніж розвивався. Зараз почали відбуватися якісні внутрішні зміни. Тому дуже б хотілося, щоб ми не втратили цю можливість і раз і назавжди зробили з нього конкурентоспроможний системний бізнес».

Про перспективи українських молочарів у ЄС, про те, з ким доведеться конкурувати на китайському ринку, та чому в першу чергу варто перейматися не через сировину, розповів економіст Інвестиційного департаменту ФАО, заступник голови Робочої групи з визначення механізмів регуляторної політики на ринку молока України Андрій Ярмак.

Розмову вела Наталія Гузенко

— Наскільки критична ситуація в українській молочній галузі і в кого більше шансів не випасти з обойми?

— Сьогодні в Україні відбувається відмирання неефективних ферм з виробництва молока. Для цього є чотири основні причини: 1) дуже низькі світові ціни на молокопродукти; 2) закриття для українських постачальників доступу на ринок Росії, який був основним для нас багато років; 3) непристосованість молочного бізнесу країни виробляти та експортувати молочні продукти, що мали б попит поза межами СНД, і 4) зниження купівельної спроможності населення та розмірів ринку через фактичну втрату контролю над частиною території країни.

В цих умовах отримувати прибуток і розвиватися можуть лише господарства, що мають ефективну організацію всіх виробничих процесів, які забезпечують їм надій 7–8 тис. літрів на корову і більше.

— Протягом року Україна відкрила для себе кілька нових ринків, а дозволи на експорт у Китай, Казахстан та країни ЄС отримало багато компаній. Наскільки Україна компенсувала втрату російського ринку?

— Звичайно, швидко замістити російський ринок дуже складно за двома параметрами: за рівнем прибутковості поставок і за обсягами експорту продукції. На жаль, наша молочна переробка налаштована на цей ринок — вона готова купувати низькоякісне молоко, робити з нього щось схоже на сир і продавати його російським споживачам дорого. Ось це й була основна бізнес-ідея нашої молочної переробки. Після закриття ринку Росії наші переробники зрозуміли, що ця модель більше ніде не працює, тому потрібно дуже багато чого змінити, щоб цей бізнес став конкурентоспроможним у міжнародному масштабі поза межами СНД. Насамперед потрібно змінювати ментальність власників підприємств і керівництва. А це найскладніше.

— Що ви маєте на увазі, які основні проблеми ви б виділили?

— Я не хочу займатися тільки критикою, серед переробників України є міжнародні компанії, що працюють досить ефективно, і українські компанії, менеджмент яких забезпечує повноцінне завантаження потужностей і прибуткову діяльність завдяки прогресивній стратегії роботи на ринку. Підприємства, що мають серйозні проблеми (а таких зараз більшість), на мій погляд, перш за все пов’язані з роботою на старому багажі продуктів, знань, персоналу, без адаптації до сучасних реалій.

Також одна з головних помилок переробників — відсутність активної співпраці. Я маю на увазі співпрацю молочних компаній, що виробляють якісну продукцію, у просуванні її іміджу, а також відсутність їх співпраці в системному просуванні експорту. Приміром, є великий контракт на поставку сухого молока, який занадто великий для окремої компанії. Чому б підприємствам не створити консорціум під цей контракт, розділивши таким чином ризики і прибутки?! Чому асоціації переробників нічого не роблять для просування експорту української продукції? Де організовані торговельні місії в інші країни? Де дослідження інших ринків, проведені спільним коштом? Де візити потенційних імпортерів в Україну? Де круглі столи та програми інформування імпортерів про нашу продукцію?! Ось ця пасивність — велика загроза і серйозна помилка, на мій погляд. І це негативно впливає вже на галузь ефективного виробництва якісного сирого молока.

— Чи є підстави вважати, що ситуація з якістю сировини поліпшується?

— Перспективи виходу українських молокопродуктів на ринок ЄС.

— З ким у першу чергу Україна конкурує на китайському ринку? І яка продукція може бути там затребувана?

— Які нові ринки найбільш перспективні й чому?

— Чи є ймовірність значного експорту готових для роздрібу продуктів?

— Чи можна назвати український молочний ринок непривабливим для інвестицій?

— Результати роботи робочої групи за рік. Що далося найскладніше?

— У чому основні складнощі в координації роботи групи? Наскільки державні органи задіяні в її роботі?

На ці та інші питання шукайте відповідь у журналі «Молоко і ферма» № 1 (32), лютий 2016.