В Україні ставлення до вирощування бичків молочних порід на м'ясо не однозначне. Все ж чимало господарств їх відгодовують. Ми вирішили розповісти про північноамериканський досвід утримання й годівлі цієї категорії тварин. Також поділимось найсвіжішою фактичною інформацією, яку отримали від учасників навчального туру, організованого ФАО та ЄБРР. Пять днів українські фахівці провели в Айові (США), досліджуючи питання виробництва м’яса, зокрема і яловичини.

Виробництво високоякісної яловичини з молочних порід худоби є відносно новим напрямом у м’ясному секторі США і майже повністю базується на бичках голштинської породи. Ще донедавна їх в основному використовували для виробництва телятини. Однак із року в рік зростає попит на м'ясо тварин, яких годують високоенергетичними раціонами. Залежно від ситуації на ринку їх здають на забій у віці від 12 до 14 місяців, або ж, як нині, у 16–17 місяців вагою близько 700 кг.

Відгодівлею бичків-кастратів молочних порід у США займаються як на спеціалізованих, так і на молочних фермах. Останній варіант вважається досить гнучким, адже наявні приміщення можна використати для утримання бичків, є потужності для зберігання корму, техніка для його приготування і роздачі. Бізнес нескладно розпочати, коли це вигідно, і припинити, коли прогноз із прибутку несприятливий. Один із головних недоліків — обмежена кількість тварин.

Останнім часом ціни на бичків молочних порід досить привабливі. Компанії, що спеціалізуються на розбиранні туш та роздрібній торгівлі яловичиною, залюбки їх купують. Наприклад, під час реалізації фунт (454 г) ангуса коштує лише на 20 центів дорожче порівняно з голштином, проте закупівельна ціна на бичка молочної породи на відгодівлю значно нижча, ніж на м’ясну. Однак ринок вимагає, щоб тварин годували кормом із високим умістом енергії.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1(32), лютий 2016.