Віталій Захарченко, консультант, кандидат ветеринарних наук, КЦ АВМ;

Аполлінарій Краєвський, професор, доктор ветеринарних наук, СНАУ

У попередній статті було висвітлено причини та сприятливі фактори поширення маститів у корів («Молоко і ферма», № 1, лютий 2016). Порушення ветеринарно-санітарних норм утримання і технології доїння лежать в основі виникнення маститів, а відсутність своєчасної діагностики, ізоляції хворих тварин і їх лікування призводить до поширення захворювання. Загальногосподарські заходи, спрямовані на зменшення частоти захворюваності корів маститом, повинні включати три основні стратегії:

1. Профілактика.
2. Лікування.
3. Вибраковування корів (ерадикація збудника).

Профілактика

Загальновідомо, що відвернути хворобу дешевше, ніж лікувати. Саме профілактика найкращий шлях «управління маститом», а не лікування та ерадикація. У першу чергу вона повинна включати низку загальногосподарських заходів, які спрямовані на недопущення виникнення й поширення нових випадків захворювання корів маститом.

Утримання. Постійне підтримання комфортних умов утримання корів (як дійних, так і сухостійних) є першочерговою умовою профілактики маститу. Доволі часто в господарствах економлять на гноєприбиранні, що в кінцевому результаті коштує в кілька разів дорожче. Адже гній — основне джерело бактерій, що потрапляють на вим’я корів і спричиняють мастит. Інтервал між гноєвидаленнями не повинен перевищувати 4–6 годин.

Не переповнюйте секції тваринами! Це призводить до збільшення частоти захворюваності корів маститом через погіршення санітарного стану секції та гігієни вимені.

У спекотний період потрібно забезпечити корівник примусовою вентиляцією, щоб не змушувати корів шукати прохолодних місць, зокрема гноєвих проходів.

Щотижнева суха дезінфекція стійл засобами на основі йодоформу зарекомендувала себе як дієвий механізм профілактики поширення хвороби.

Важливим заходом для недопущення маститів є боротьба з мухами. Поява мух, особливо в спеку, сприяє збільшенню захворюваності корів маститом. Передача інфекції мухами від корови до корови відбувається двома шляхами: прямим і непрямим. Прямий — це коли мухи безпосередньо контактують з кінчиками дійок, переносячи бактерії з тварини на тварину. Крім цього, укуси мух спричиняють утворення ран, що полегшує проникнення бактерій у дійку. Дослідженнями встановлено, що рани дійок, зумовлені укусами мух, є однією з причин маститів у первісток.

Непрямий шлях пов’язаний зі збільшенням популяції мух та їх укусами, що змушує корів збиватися в групи. Тривалий час перебування групою значно погіршує санітарний стан місця їх скупчення, гігієну корови, зокрема дійок, на які потрапляють бактерії. Профілактичні заходи, спрямовані на зменшення популяції мух, повинні ґрунтуватися на дотриманні загальних санітарних і гігієнічних вимог (вчасне гноєвидалення, розміщення гноєсховища на відстані щонайменше 500 метрів від молочнотоварного комплексу, оскільки гноєсховище є улюбленим місцем розмноження мух, та профілактична дезінсекція).

Детальніше читайте в журналі «Молоко і ферма» № 3 (34), червень 2016.