Рубрики

Архів

Філософія м’ясного бізнесу

Щороку від недоотримання доданої вартості від виробництва яловичини, яким би Україна могла досить ефективно займатись, втрачається близько 1 млрд. дол. Де лежать ці гроші і як їх повернути в кишеню українського аграрія, розмірковує економіст інвестиційного департаменту ФАО Андрій Ярмак.

Інтеграція, спеціалізація чи кооперація?

Якщо оцінити стан м’ясного бізнесу в Україні, то вимальовується така картина. Досить непогано розвинене виробництво курятини. Постійно нарощуються обсяги її випуску й поставки на зовнішні ринки. Багато країн світу вже споживають українську курятину.

Свинина за обсягами виробництва «вперлась» у рівень споживання продукту на внутрішньому ринку. Галузь зараз стоїть перед викликом: треба збільшувати експорт свинини, щоб мати можливість нарощувати власне виробництво.

Що стосується яловичини, то цим бізнесом фактично ще й не починали займатись, хоч тут у нас найбільші перспективи. Яким може бути цей шлях?

Є кілька варіантів розвитку. По-перше, інтеграція і розвиток через агрохолдинги. Хорошим прикладом цього є птахівництво. Тобто, підприємства, що є підрозділами однієї бізнес-структури, не тільки переробляють і збувають готову тваринницьку продукцію, а ще й вирощують тварин, забивають, забезпечують себе кормами.

Другий підхід — кооперація. На жаль, в Україні таких зразків немає, однак у світі ми можемо знайти чимало прикладів успішної роботи кооперативів.

І, нарешті, третій підхід — спеціалізація. Його особливість полягає в тому, що різні етапи виробництва (вирощування тварин, забій, переробка) зосереджені на окремих підприємствах. За таким принципом побудована модель м’ясного сектора в США. Водночас із цим там діє чимало кооперативів.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 35, серпень 2016.

 Ctrl
Недооцінений резерв
29.08.2018
 

Всі новини >>

Пошук

MilkUA.info
PigUA.info
Журнал «Прибуткове свинарство»