Постать Ельмана Оруджова добре відома в колі українських виробників молока і за його межами. Він був серед перших, хто почав упроваджувати в Україні промислове виробництво молока. За останні десять років галузь вийшла на новий рівень, але кращі світові показники ще попереду. Про те, чого навчились вітчизняні молочарі, та про нові ідеї розвитку молочної галузі розповідає заступник керівника департаменту с.-г. виробництва з тваринництва агропромхолдингу «Астарта-Київ» Ельман Гасанович Оруджов.

— Ельмане Гасановичу, якою вам пам’ятається українська молочна галузь 10 років тому?

— Для нашої молочної галузі 2006-й і 2007-й можна назвати роками, коли було сприйнято нові технології. Добре пам’ятаю 1999–2000 роки, коли корпорація «Агро-Союз» почала запроваджувати нові світові знання й технології, зокрема безприв’язне холодне утримання худоби, доїльні зали, однотипну годівлю. Процеси сприйняття цих технологій тривали довго. Дискутували протягом 6–7 років. Я б сказав, що в 2007-му дискусії припинились, усі прийшли до висновку «треба!». Нові знання перестали відштовхуватись. Хоча, звісно, залишались і такі виробники, які ставились до них категорично неприйнятливо.

З’явилися послідовники «Агро-Союзу». Зокрема серед них були ТДВ «Терезине» і ТОВ «Українська молочна компанія» (Київська обл.). Люди повірили в бізнес, наважились на реконструкцію та будівництво ферм, встановлювали доїльні зали, переходили на однотипну годівлю, купували кормозмішувачі, хоча не кожен мав кошти для одноразових великих інвестицій. Почався період виваженого підходу. Десять років тому було прийнято нові глобальні технології утримання, годівлі, доїння, управління здоров’ям і відтворенням, але не план подальшого розвитку галузі й досягнення кращих виробничих показників.

— Який на той час у вас був багаж знань і досвіду?

— Я був повністю готовий до впровадження нових технологій. Я певний час працював в «Агро-Союзі», який був свого роду пропагандистом і провідником нових знань і технологій. На наших семінарах і конференціях ми розповідали аграріям про кращий світовий досвід і демонстрували перший вітчизняний. Потім я почав працювати самостійно як незалежний консультант, і цей період також мені дуже запам’ятався. Я допомагав реалізувати проекти в Україні та Росії. Згодом у моєму житті з’явився Андрій Дикун та Асоціація виробників молока. І той багаж знань і досвід, який накопичився ще в «Агро-Союзі» та інших проектах, почали використовувати для членів асоціації.

— Що давалося найважче в процесі впровадження нових технологій?

— Які помилки чи недоліки були характерні для прожитого десятиріччя?

— Як зробити виробництво молока прибутковим?

Відповіді на ці та інші питання читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1 (38), лютий 2017.