Ще в радянську добу актори-коміки Штепсель і Тарапунька в’їдливо жартували: «Якщо хочете побачити край світу, тоді вам у Правутини» (певно маючи на увазі Малий і Великий Правутин, що на Хмельниччині). Як сьогодні виглядає Малий Правутин? Зовсім не по-крайсвітівськи, як і інші села, що утворюють Берездівську ОТГ. Нова дорога, свіжовідремонтовані дитячі садочки, школи й адміністративні будівлі, по-європейськи впорядковані прилеглі до них ділянки, ошатні узбіччя. Кінцевий пункт нашого призначення — молочна ферма СФГ «Світанок». Про розбудову молочної справи і роль ферми у розвитку села розповідає керівник господарства Андрій Остапчук. 

— Андрію Олександровичу, які відчуття від життя й роботи в нових умовах — об’єднаної територіальної громади?

— У нас сільськогосподарська громада, бо немає ні кар’єрів, ні заводів, а лише п’ять живих сільськогосподарських підприємств, які вчасно платять зарплату і податки. З цих податків сьогодні в основному й формується бюджет. Стало простіше в плані прийняття рішень, розподілу коштів, адже ми тут живемо і добре знаємо про проблеми та потреби. З другого боку — на наші плечі лягла відповідальність за розвиток громади, нема на кого перевести стрілки, мусиш усе зробити сам.

Наша ОТГ була серед перших, які організувались. Тоді на це з держбюджету виділялися значні кошти і ми їх грамотно використали: створено комунальні служби, маємо свій центр надання адміністративних послуг, побудовано дороги, відремонтовано й оснащено найсучаснішим облад-нанням школи (інтерактивні дошки і комп’ютерні класи), дитячі садочки. Донедавна треба було на дерево лізти, щоб через мобільний зі світом поспілкуватись, а зараз у Малому Правутині 4G-покриття і швидкісний інтернет.

Буває, зустрічаюсь із людьми з інших сіл, де все розвалилось, і ллється потік скарг, як у них усе погано. Хочеться запитати: а де ви були? Треба було не відсиджуватись у кущах, а ризикувати і брати на себе відповідальність.

Не пригадаю, щоб щось давалося легко і сьогодні, коли йдеться про громаду чи підприємство, і в 1997-му, коли на загальних зборах мене обрали головою колективного господарства з нехитрими активами (свиноферма, молочна ферма, коні) і боргами.

Доля визначає наше місце проживання, і саме в цих умовах треба жити і працювати так, щоб залишити за собою гарний слід.

— А що сьогодні являє собою ваше підприємство?

Детальніше читайте у новому випуску журналу «Молоко і ферма» № 2 (63), квітень 2021.