Кожен сільгоспвиробник, який займається тваринництвом, знає просту істину: щоб досягти значних успіхів у молочному скотарстві, необхідно постійно дбати про відтворення здорового продуктивного поголів’я. От тільки впроваджувати це на практиці не так уже й легко. Проблема, передовсім, у слабкій вітчизняній селекції, яка суттєво відстає від закордонної.

Виявляється, в Україні не можна придбати худобу, яка б за продуктивністю дорівнювала закордонній. З чим це пов’язано, важко сказати: низький науковий рівень, недостатнє фінансування, відсутність якісного генетичного матеріалу… Що б там не було, а факт залишається фактом. 

Україна крізь призму інших країн

Усвідомлюючи необхідність поповнення свого стада високопродуктивною худобою, господарства потроху почали імпортувати нетелей. Спочатку це були поодинокі випадки та невеликі партії, оскільки послуга не з дешевих.

Якщо говорити про ринок у цілому, то в Україні він активізувався 2007-го року, позаяк доти ми не мали професійного сертифіката, простими словами – дозволу на імпорт нетелей. Це пов’язано з тим, що тоді з’явилася нова хвороба – губчаста енцелофалопатія. І лише п’ять років тому справа зрушила з місця. Першу партію худоби закупило ТОВ «Українська молочна компанія». Відтоді імпорт нетелей до України пожвавився.

Як свідчить Юрій Хомин, фахівець, який відбирає нетелей у Німеччині, формування ринку відбувалося неоднозначно. «Змінювалася цінова кон’юнктура. 2007-го одна тварина коштувала понад 2000 євро – ціна формувалася з огляду на великий попит з боку Росії, яка викуповувала 70% усього німецького поголів’я. 2008-го року, коли сталася світова фінансова криза, ситуація дещо змінилася: ціни на нетелей упали, купівельна спроможність фермерів також залишала бажати кращого. Крім того, на ціну вплинуло те, що у 2008-2010 рр. вартість молока в Німеччині була занизька. Виробництво ставало нерентабельним, і фермери масово закривали справу. 2009-го року вартість нетелей скоротилася до 1620 євро за голову. Проте криза минула, і ціни знову зросли. Нині ціна однієї тварини на рівні 2007 року – 2000 євро. Це більш-менш прийнятна вартість, яка породжує попит на ринку. Особливо активною нині є Туреччина», – розповів пан Хомин.

З другого боку, цьогоріч український ринок розвивався дуже цікаво. Маємо парадоксальну ситуацію: в Україні нетелей оцінюють як бичків: за кілограм живої ваги. А це, як зазначають експерти, хибно. Проте така норма діє й досі, її ніхто не відміняв. Упродовж травня-серпня ціна формувалась у межах 40-45 грн./кг. Виходить, що телиця вагою 450 кг коштує приблизно 20 тис. грн. Ціна не особливо відрізняється від німецької, хоч якість товару далеко не їхня.

Не можна оминути увагою і те, що торік сільгоспвиробникам було вигідніше завозити худобу, оскільки у 2009-2010 роках діяла пільга для окремих видів господарств, які імпортували нетелей для власних потреб, – вони не сплачували ПДВ. Проте, на жаль, після ухвалення нового Податкового кодексу цю пільгу скасували. Відповідно маємо іншу ціну, – 2000 євро за голову, та платимо ПДВ.

«Було б добре, якби наша держава повернулася лицем до тих господарств, які хочуть ввозити нетелей і розвивати тут продуктивне стадо, позаяк ситуація у молочному скотарстві вкрай складна: ми маємо проблеми з молоком, поголів’я худоби щороку скорочується. Як на мене, якби згадану пільгу повернули, картина в цілому стала б іншою», – переконаний Юрій Хомин.

На думку Юрія Кравчука, спеціаліста консультаційного центру Асоціації виробників молока (АВМ) з питань поставки в Україну племінного ремонтного молодняка закордонної селекції, у зв’язку зі стрімким зростанням попиту так само стрімко зростає кількість закордонних компаній, які пропонують послуги з відбору та поставки племінних тварин. З’являються, такби мовити, «компанії однієї поставки», котрі недавно торгували, скажімо, огірками, а нині – племінними нетелями. Відповідно якість їхніх послуг далеко не найкраща.

Повну версію читайте в журналі «Молоко і ферма» № 4 (7), грудень 2011 рік