Володимир Кузьмич, продукт–менеджер ТОВ «Лімагрейн Україна»;

Микола Романенко, менеджер з регіонального розвитку ТОВ «Лімагрейн Україна», кандидат с.-г. наук

У Старому Світі силос почали закладати з кінця XIX століття, але такої культури, як силосна кукурудза, тоді ще не було. Вона з’явилася тільки в 70-х роках XX століття. І хоча поголів’я худоби в Європі постійно скорочується, площі, засіювані такою кукурудзою, залишаються стабільними. Силосну кукурудзу культивують повсюди в Європі, крім високогір’їв — вище 900 м над рівнем моря. Простота технології її вирощування та зберігання — основні складові успіху силосної кукурудзи.

У 80-і роки минулого століття Національний інститут наукових агрономічних досліджень (INRA, Франція) спільно з приватними селекційними фірмами почав займатися селекцією силосної кукурудзи, враховуючи поживну цінність культури для виробництва молока.

Генетичний прогрес

Генетичний прогрес силосної кукурудзи виражено в регулярному і стабільному врожаї у складних для вегетації рослини умовах. Сучасні гібриди менш сприйнятливі до технологій обробітку завдяки тому, що стійкіші й невибагливіші у вирощуванні. Особливо генетичний прогрес помітний у зміні енергетичної цінності силосної кукурудзи, що переважно пов’язано з еволюцією засвоюваності стебел і листя рослини.

Найбільших успіхів у цьому напрямку досягли компанії, яким удалося розшифрувати код генів, що відповідають за біогенез лігніну, збільшити енергію корму завдяки поліпшенню перетравлюваності рослинної клітковини й селекціонувати спеціальні енергомісткі гібриди для виробництва силосу з високою кормовою цінністю. З 1998 року в Європі такий критерий, як кормова цінність, враховується під час державних випробувань придатності гібридів (занесення до Реєстру). У Франції, наприклад, вона виражається в одиницях UFL сухої маси.

Приклади молочного виробництва в Європі

Найпродуктивніше в Європі молочне скотарство має Данія: середня продуктивність однієї корови становить 8500 кг молока на рік. Загалом його виробляється за рік 4,8 млн. тонн: 50% реалізується як питне молоко, 25% йде на виробництво сиру, 15% — масла, решта — на виробництво інших продуктів (в основному сухого молока). Значна частина виробленої продукції йде на експорт (2 млрд. євро в 2008 році). Фермери тримають корів у стійлах цілорічно. Лише виробники «органічного» молока зобов’язані випасати корів протягом 150 днів у році. Силос із кукурудзи становить 50–65% раціону тварин. У країні площі під кукурудзою на корм складають 175 тис. га, з них під силосною кукурудзою — 155 тис. га. З кожним роком фермери додають у раціон великої рогатої худоби дедалі більше кукурудзи. Це пояснюється тим, що вона простіша у використанні, ніж трави, навіть при середньому врожаї 13 тонн сухої речовини з гектара.

Вибираючи гібриди силосної кукурудзи, фермери звертають увагу на врожайність і вміст крохмалю, а останнім часом особливо — на перетравлюваність клітковини.

Більше інформації можна прочитати в журналі «Молоко і ферма» №2 (9), квітень 2012