Федір Рошка, головний ветеринарний лікар ТОВ «Вітчизна»

28-29 лютого цього року під час V Всеукраїнського молочного конгресу його учасники мали змогу відвідати наше господарство — ТОВ «Вітчизна», що на Сумщині. Тоді прозвучало багато запитань про кетоз, затримку плаценти, парез, мастит, синдром жирної печінки. Саме це змусило мене написати цю статтю та поділитися нашим досвідом роботи щодо одного з найважливіших етапів у житті кожної корови — сухостою.

Якщо порівняти періоди життя корови з етапами спорудження нового будинку, то сухостійний період — це, без перебільшення, спорудження фундаменту для нових високих надоїв та продукування здорового молодняка. Ми маємо правильно зробити запуск корови, належним чином її утримувати й годувати, провести профілактичні заходи та вакцинації. Недооцінка цих головних завдань та будь-яка помилка може спричинити цілу низку захворювань, зменшення продуктивності чи навіть втрату тварини.

Оптимальним часом запуску корів є 60 днів до розтелення. Однак ця цифра за різних умов утримання може змінюватися від 50 до 70 днів. Саме стільки часу потрібно організмові корови, щоб відновитися й відпочити від інтенсивної молоковіддачі та перетравлення раціону з високим вмістом білка.

Особливе значення в цей період має відновлення вимені. Це є запорукою здоров’я і збільшення продуктивності впродовж наступної лактації. Хочу звернути увагу на те, що сухостійний період не може бути меншим за 50 днів ще й з тієї причини, щоб гарантувати відсутність залишків антибіотика в молоці новотільних корів.

Також потрібно вести ретельний облік інформації з відтворення й на основі цього планувати й організовувати роботу.

Запуск

Ми проводимо запуск корів щотижня у вівторок. За допомогою автоматизованої програми обліку й управління стадом формуємо список корів за 60 днів до отелення (див. зразок списку, який генерує програма «Юніформ-Агрі» на рис. 1).

Рис. 1. Зразок списку корів для запуску; його генерує автоматизована програма обліку та управління стадом

У день запуску після ранкового доїння корів відділяють у зону ветеринарного обслуговування. Починаємо роботу з ректального дослідження та підтвердження тільності кожної тварини. Зокрема кожну діагностуємо на наявність маститу. Звертаємо увагу на загальний стан, вгодованість. Останній показник має бути такий самий, як і при розтеленні, тобто від 3+ до 4 балів.

Консервацію вимені проводимо лише здоровим тваринам. Якщо під час огляду з’ясується, що корова хвора, спочатку її потрібно вилікувати.

Важливим етапом є підготовка вимені до консервації, для цього потрібно:

• обробити кожну дійку бактерицидним розчином;
• витерти кожну дійку окремо одноразовою паперовою серветкою;
• дезінфікувати кінчик дійки спиртовим розчином.

Більше інформації можна прочитати в журналі «Молоко і ферма» № 2 (9), квітень 2012