Тетяна Антоненко, International Dairy Magazine

Ми вже давно живемо в часи, які можна назвати «періодом індустріального забезпечення людей харчовими продуктами». З одного боку, зрозуміло, що на тлі прогнозованої міжнародними аналітиками харчової кризи саме індустріальний підхід може вирішити проблему нестачі їжі. З другого ― дедалі потужнішою стає пропаганда споживання і, відповідно, виробництва харчів із якомога меншим втручанням цієї самої «індустріалізації» як під час виробництва, так в процесі переробки. Слід відзначити, що повернення до «доіндустріальних» методів вирощування і/або відгодівлі всього, що потім стає їжею, найбурхливіше проявляється саме в країнах із високотехнологічним сільським господарством та харчовою промисловістю.

У грудні 2011-го року журнал «Молоко і ферма» вже звертався до теми органічного молочарства в Україні. Тоді ми побували в господарстві «Етнопродукт» на Чернігівщині й оприлюднили коментарі фахівців-ентузіастів, які, незважаючи на всілякі перешкоди, настирливо тримаються органічного виробництва. Нас цікавило виробництво молока, хоча профіль господарства був ширший. Не будемо повторювати, про що тоді йшлося, краще подивимося, чи багато змінилося з того часу.

Сертифікація

Спочатку дослухаймося до людей, які вже не перший рік працюють у цьому бізнесі. У травні 2012-го року журнал The Ukrainian Farmer оприлюднив інтерв’ю з Олегом Жуковським, головою правління групи органічних компаній «Етнопродукт», який говорив про те, що термін «сертифікація» в нашій країні дещо девальвований: «У мене є побоювання, що з прийняттям закону (мається на увазі Закон України „Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини“, його ще не ухвалили на той момент, як готувалося інтерв’ю) будуть запущені корупційні механізми, а значить, „органічними“ масово ставатимуть товари, які такими не є. Відповідна емблема на упаковку просто купуватиметься. Отже, ті компанії, які хочуть називатися „органік“, але не хочуть дотримуватись усіх вимог органічного виробництва ЄС, з появою українського закону з задоволенням сертифікуються. Питання тільки в тому, в який спосіб вони це зроблять».

Тоді ж, до ухвалення закону, Олег Жуковський казав, що, мовляв, важливо, щоб саме закон забороняв називати продукцію не лише «органік», а й «біо», «еко», якщо вона не матиме органічного сертифіката. «Це принципово, ― зауважив він, ― адже всі ці позначки дезорієнтують покупця, а також відкривають шляхи для маніпуляцій несумлінних виробників. Не може фермер від семи корів продавати тонну органічного молока на день і при цьому говорити: „Я сам собі сертифікат. Приїдьте й подивіться, як у мене чисто“. Адже чистота передусім має бути не на підлозі, а в годівлі та лікуванні корови. Це те найскладніше в органічному виробництві, чого не дотримуються 99% фермерів та домогосподарств».

То в якому ж стані сертифікація зараз?

Наталія Прокопчук, менеджер проекту «Розвиток органічного ринку в Україні», коментує це (на момент підготовки матеріалу) так: «20 червня 2012 року Європейська Комісія оприлюднила нову постанову № 508/2012, якою внесла поправки до постанови (ЄС) № 1235/2008 «Про правила імпорту органічної продукції з третіх країн» та затвердила оновлений список установ, які матимуть право сертифікувати органічне виробництво на відповідність стандартам ЄС у третіх країнах, зокрема Україні. Нині в нас є лише один сертифікаційний орган, міжнародно акредитований і визнаний Єврокомісією, це ― «Органік стандарт».

Тобто, з 1 липня 2012 року продукція, сертифікована в Україні та Білорусі «Органік стандартом», може експортуватися до країн ЄС без імпортного дозволу. Можливо, тут слід нагадати, що імпортний дозвіл ― це офіційний документ, який видає державний орган у країні імпортера і який дозволяє ввозити на територію ЄС органічні продукти з інших країн. Крім «Органік стандарту», згідно з постановою ЄС, на території України це мають право робити ще 12 сертифікаційних органів, зокрема IMO (Швейцарія), Abcert (Німеччина), ICEA (Італія), Control Union (Нідерланди), ETKO (Туреччина), Austria Bio Garantie (Австрія), Ecocert (Франція) та деякі інші. Разом із тим у цьому списку нема ще кількох установ, які працюють в нашій державі, ― Biocontrol Hungaria (Угорщина) та BCS (Німеччина).

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1 (14), лютий 2013