Молочні ріки Угринова
У господарстві ПОСП ім. Шевченка, що в селі Угринів Горохівського району на Волині, створили замкнутий цикл молочного виробництва — від кормів та вирощування здорової худоби до екологічно чистої молочної продукції. На останній ланці цього ланцюжка — власному переробному підприємстві, — угринівці недавно відвантажили споживачам перші партії продукції. Всі ці зусилля — щоб не залежати від примх компаній-переробників. Для цього волиняни замовили в Ізраїлі проект міні-заводу, який ще не має аналогів в Україні. А керує господарством уже кілька десятиліть поспіль Андрій Антонович Турак.
Шпаргалка для роботодавця: як не помилитися при виборі спеціаліста
Ірина Панібратець, керівник проекту кадрового консалтингу компанії «Дикун глобал консалт»
У попередньому номері ми намагалися дати кілька корисних рекомендацій претендентам спеціалістам, котрі вже вийшли на ринок праці й активно шукають нову роботу або тільки планують пройти цей непростий шлях. А зараз хотілося б трохи детальніше розповісти про добір персоналу з позиції роботодавця.
Яловичина з американським акцентом
Компанія «Атлантик фармз ІІ», яку заснувала американська родина, займається вирощуванням великої рогатої худоби на м’ясо. Рентабельність підприємства — близько 12%. Завдяки замкнутому циклу виробництва (є власна кормова база — продукція рослинництва та виробництво комбікормів) ця українська компанія з американськими інвестиціями впевнено почувалася навіть під час кризи та несподіваних цінових коливань. Вітчизняні виробники могли б поборотися зі своїми закордонними конкурентами за 50% ринку мармурового м’яса: в Україні відчутний дефіцит цього елітного продукту.
«Іммігрантки» в Україні
Кожен сільгоспвиробник, який займається тваринництвом, знає просту істину: щоб досягти значних успіхів у молочному скотарстві, необхідно постійно дбати про відтворення здорового продуктивного поголів’я. От тільки впроваджувати це на практиці не так уже й легко. Проблема, передовсім, у слабкій вітчизняній селекції, яка суттєво відстає від закордонної.
Служба безпеки в організаційній структурі підприємства
Ірина Панібратець, директор з розвитку рекрутингової компанії «AgriPersonnel»
Одним із найактуальніших питань аграрного ринку є безпека підприємств. Раніше ми вже писали про такі проблеми агроринку, як брак кваліфікованого персоналу, особливості українського менталітету, недотримання технологій, а також про інші фактори, від яких залежить кінцевий результат.
Іноземні менеджери в українських компаніях: плюси та мінуси співпраці
Експати – доволі новий термін в українській мові, ще не внесений до словника. Попри це, в Україні його використовують у різних контекстах досить часто. Тому, насамперед, варто визначитися з термінологією, що використовується.
Мотивація персоналу в АПК
Ірина Панібратець, директор з розвитку рекрутингової компанії «AgriPersonnel», Дар’я Ветренко, спеціаліст із пошуку та добору персоналу рекрутингової компанії «AgriPersonnel»
В умовах високої конкуренції на агроринку дедалі більше компаній інвестують у розвиток людських ресурсів, розглядаючи їх не як витрати, а як активи підприємства.
Процес управління персоналом, як і будь-який інший управлінський процес, включає такі складові: планування, організацію, мотивацію та контроль. Менеджмент персоналу — це єдина система, і важко визначити важливість тієї чи іншої його складової, проте з посиленням ринкової конкуренції дедалі більшого значення набуває функція мотивації персоналу.
Автоматизована програма управління процесом годівлі — розкіш чи необхідність?
Олена Мельник, редактор журналу «Молоко і ферма»
«Молоко у корови на язиці», — говорить народна мудрість. Виробники молока сприймають це як аксіому. А хто з молочарів готовий дати чітку та вичерпну відповідь на запитання, що, коли і як потрапило їхній корові на язик? І якщо корова не одна, а, припустімо, п’ятсот чи тисяча? На великотоварних фермах це досить болюче питання, адже в процесі годівлі тварин задіяна не одна і не дві особи.
Часто доводилося чути, як українські виробники молока чи то жартома, чи то всерйоз розмірковують про годівлю тварин. Як кажуть вони, на молочній фермі використовують кілька раціонів. Перший той, який написаний на папері, його розробив спеціаліст із годівлі – консультант чи зоотехнік. Другий — це той, який завантажили у кормозмішувач (якщо він є) і приготували. Третій — розданий. Четвертий – той, що тварини спожили… Напевне, тут і зупинимося, тому що варіацій на тему кількості раціонів може бути безліч. Усе залежить від організації процесу годівлі на кожній конкретній фермі та чисельності робітників.
Специфіка пошуку і підбору персоналу для аграрного сектору
Тетяна Сухнацька, комерційний директор ТОВ «Кадриль»,Ірина Панібратець, керівник проектів ТОВ «Кадриль».
В останні роки інвестиційна привабливість аграрного сектору України значно зросла. Цьому сприяли і розвиток позитивних тенденцій в економіці, і зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, і позитивні приклади багатьох західних компаній, які прийшли на український ринок раніше.
Пропорційно до цього в агробізнесі почав зростати і попит на кваліфікованих фахівців. Незважаючи на ситуацію, яку переживає цей сектор в нашій країні та в усьому світі, привабливість інвестицій в АПК України не викликає сумнівів, враховуючи зручну географію, відмінні чорноземи, наявність власної сировинної бази для переробки та тваринництва. Найбільші проблеми поки що спостерігаються у сфері логістики та зберігання продукції, у зв’язку з чим інвестиції в інфраструктуру дуже затребувані і, відповідно, швидкоокупні.
Через терни до зірок. З досвіду роботи АФ «Тріо» (Росія)
Уваркіна Євгенія Юріївна, директор ТОВ «Агрофірма «Тріо»
Євгенія Уваркіна здобула вищу економічну освіту, закінчила курси підвищення кваліфікації управління і організації персоналу за системою МВI. З 1999 року займалася приватним підприємництвом, вела торгову діяльність. Одружена, має четверо дітей. Із 2001-го Євгенія — одна із засновниць та директорів ТОВ «Тріо ХХI», яке спеціалізується на оптовій торгівлі цукром та зерном у Росії. 2003-го Євгенія Юріївна разом із сестрою та братом створили сільськогосподарське підприємство ТОВ «Агрофірма «Тріо» в Ліпецькій області. Діяльність новостворена організація розпочала із одного господарства — колишнього СГВК «Родіна». 2005-го ТОВ «Агрофірма «Тріо» мала 9 тисяч гектарів посівної площі на території вже трьох господарств (сільськогосподарських виробничих кооперативів «Родіна», «Пам’ять Ілліча», «Олим»). 2006-го посівні площі склали 11 тисяч гектарів за рахунок колишнього СГВК «Покровське», а 2008-го — 17 тисяч гектарів. Основні напрямки діяльності ТОВ «Агрофірма «Тріо»: буряківництво, вирощування високоякісного товарного зерна, а також виробництво молока.
Пані Євгеніє, що Вас підштовхнуло зайнятись молочним бізнесом?
Ми почали займатися сільським господарством 2003 року. Абсолютно випадково — я завжди кажу, що це треба дякувати плану Господа Бога. Раніше — з 1998-го по 2002 рік — ми продавали зерно та цукор, співпрацювали з сільгосппідприємствами, справи йшли непогано. А якось напровесні до нас звернувся один із районних чиновників — мовляв, Євгеніє, я знаю Вашу наполегливість, візьміть під опіку одне із господарств району, це не так уже й складно. Насправді у господарстві був цілковитий занепад: не було коштів на весняну сівбу, заборгованість по зарплаті — близько 3,5 млн рублів.
