Виявлення оптимального часу охоти та прогнозування заплідненості корів
Сергій Волков, Валерій Лотоцький, доценти, Білоцерківський НАУ
Одним із найвагоміших науково-практичних досягнень минулого століття стало винайдення, розробка та широке впровадження у виробництво довготривалого зберігання сперми та штучного осіменіння.
Сексована сперма — інновація у молочному скотарстві на етапі управління відтворенням стада
Наталія Черняк, кандидат сільськогосподарських наук;
Оксана Гончарук, науковий співробітник, Інститут розведення і генетики тварин НААН
Нині у господарствах виникла складна проблема розширеного відтворення стада через зміни, які відбуваються в його структурі. Ці зміни проявляються у збільшенні кількості корів та зменшенні інших віко-статевих груп тварин, особливо ремонтного молодняка.
Управління відтворенням у високопродуктивних стадах в умовах спекотного клімату: досвід Ізраїлю
Ізраєль Фламенбаум, міністерство сільського господарства Ізраїлю, дорадча служба
Ізраїль лежить на схід від Середземного моря. Клімат у країні субтропічний і сухий, з прохолодною дощовою зимою (листопад–березень) та жарким літом (червень–жовтень) без опадів. На узбережжі літо тепле й вологе, денна температура тримається на позначці 30°С, а відносна вологість — 50–90%. В глибині країни на рівнинах і на півдні в пустелі літо спекотне і посушливе, денна температура сягає 40°С, а вологість 20–40%.
Бронхопневмонії у телят. Комплексна проблема потребує комплексних рішень
Владислав Ханєєв, кандидат ветеринарних наук
Бронхопневмонія молодняка сільськогосподарських тварин вельми поширена і займає друге місце після шлунково-кишкових хвороб – у ранньому віці на неї хворіє майже кожна друга тварина. Телята хворіють круглий рік, а в умовах жаркого клімату найчастіше у червні-серпні. Бронхопневмонія є причиною призупинення росту й розвитку молодняка, збільшення витрат кормів та падежу.
Місце під сонцем
17 квітня у Ставрополі відбулася конференція, в якій узяли участь керівники молочних підприємств, провідні експерти галузі й спеціалісти компанії «ДеЛаваль» — усього понад сто осіб із різних регіонів Російської Федерації та країн СНД. З одного боку, звичайне зібрання, адже молочарі часто зустрічаються, щоб поділитися досвідом, як у сучасних непростих умовах залишатися конкурентоспроможним і виробляти якомога більше якісного й дешевого молока. З другого боку — подія була досить неординарною. Чи не вперше подібні питання обговорювали з урахуванням однієї особливості — доїння відбувається без людського втручання, за допомогою роботів.
Сухостійний період
Федір Рошка, головний ветеринарний лікар ТОВ «Вітчизна»
28-29 лютого цього року під час V Всеукраїнського молочного конгресу його учасники мали змогу відвідати наше господарство — ТОВ «Вітчизна», що на Сумщині. Тоді прозвучало багато запитань про кетоз, затримку плаценти, парез, мастит, синдром жирної печінки. Саме це змусило мене написати цю статтю та поділитися нашим досвідом роботи щодо одного з найважливіших етапів у житті кожної корови — сухостою.
Силосна кукурудза для молочного тваринництва
Володимир Кузьмич, продукт–менеджер ТОВ «Лімагрейн Україна»;
Микола Романенко, менеджер з регіонального розвитку ТОВ «Лімагрейн Україна», кандидат с.-г. наук
У Старому Світі силос почали закладати з кінця XIX століття, але такої культури, як силосна кукурудза, тоді ще не було. Вона з’явилася тільки в 70-х роках XX століття. І хоча поголів’я худоби в Європі постійно скорочується, площі, засіювані такою кукурудзою, залишаються стабільними. Силосну кукурудзу культивують повсюди в Європі, крім високогір’їв — вище 900 м над рівнем моря. Простота технології її вирощування та зберігання — основні складові успіху силосної кукурудзи.
Як корова лягає в стійло?
Герт-Ян Герітц, комерційний та технічний директор ТОВ «Цехаве корм Лтд.»
Лежати — це для корів дуже важливо. Їм потрібно лежати по дванадцять годин щодня. Але при цьому йдеться не про сон (для нього в середньому їм вистачає двадцять хвилин щодня), а для жування жуйки та відпочинку кінцівок.
Значення живих дріжджів у годівлі корів
Катрін Гротхаус, доктор сільськогосподарських наук, головний продакт-менеджер, БіохемГмбХ
На сучасному ринку сировини пропонуються різні компоненти для підвищення поживної цінності корму та його ефективності. До таких компонентів належать багаті на білок дріжджі. У комбікорми, як правило, вводять кормові або гідролізні дріжджі. Під час їх вирощування в ролі штама-продуцента кормового білка використовуються мікроскопічні гриби родів Candida, Saccharomyces, Hansenula, Torulopsis тощо. Кормові й гідролізні дріжджі є джерелом не тільки білка, а й незамінних амінокислот та вітамінів групи В. Однак клітини таких дріжджів уже закінчили свій біологічний цикл і являють собою звичайну білкову масу.
Спитаймо в експерта...
Брюс Вудейкр, Knowledge Management, Великобританія
У жуйних усі проблеми, яким нема пояснення в польових умовах, називають «проблемою, пов’язаною з мікотоксинами»! І найчастіше подібні коментарі ми чуємо від тих, хто продає адсорбенти мікотоксинів… Що ви думаєте з цього приводу?
