Населення планети з року в рік зростає, а водночас із цим і потреба в харчових продуктах. Тому й молочне виробництво не стоїть на місці — галузь постійно розвивається. Звісно, працювати треба ефективно, щоб мати прибуток. Якщо проаналізуємо основні етапи еволюції ефективності, то, напевне, одним із перших можна назвати механізацію. Тоді машини замінили трудомісткі процеси на виробництві. Наступним кроком стала автоматизація: розумні агрегати почали виконувати певні операції замість людини. Нині настав новий етап: автоматизовані системи не просто виконують запрограмовані функції, вони підказують людині, що й коли потрібно зробити.

Саме таку інноваційну проактивну систему Навігатор стада^ТМ на початку року презентувала компанія «ДеЛаваль» і готова запропонувати її українським молочарям. Про особливості нового продукту нам розповів співробітник компанії Іван Перов, менеджер із систем управління фермою.

Розмову вела Олена Мельник

— У чому інноваційність нового продукту?

— Основна інновація в тому, що корова ще сама не розуміє, що з нею відбувається, а ми вже про це знаємо. Завдяки навігатору стада можна оцінити зміни в організмі корови на біологічному рівні ще до того, як вони проявляться зовні. Таким чином, ми повністю контролюємо відтворення за вмістом прогестерону, мастит — за вмістом лактатдегідрогенази (ЛДГ), кетоз — за рівнем бетаоксибутирату і, звісно, годівлю — за вмістом сечовини в молоці. Зверніть увагу, оскільки зміни відбуваються на ферментному і гормональному рівнях, ми не помітимо зовнішніх ознак захворювання – наприклад, маститу. Але процес зароджується, певний фермент потрапляє в кров, звідти — в молоко. Проаналізувавши вміст ферменту, на ранній стадії можна встановити ризик виникнення маститу. Тобто, ми від лікування хвороб переходимо до їх профілактики, що значно дешевше.

— Чому розробники системи зробили наголос на цих чотирьох елементах?

— В управлінні й контролі стада годівля, відтворення, мастит і кетоз є основними відправними точками, які впливають на собівартість виробництва молока. Чи не найбільших економічних збитків молочні ферми зазнають від маститу і кетозу. Витрати на відтворення можуть сягати 40%, годівлю — 50% собівартості. Тож і виходить, що завдяки системі маємо практично стовідсотковий контроль над стадом. Щодня отримуємо інформацію про ключові параметри виробництва. Як тільки трапляються відхилення від норми, потрібне негайне втручання. Таким чином, ми працюємо на випередження, унеможливлюючи виникнення серйозних проблем зі здоров’ям корів.

— Розкажіть детальніше про те, що собою представляє Навігатор стада^ТМ.

— Він складається з трьох основних блоків: власне програми управління фермою, аналізатора і так званої біомоделі.

Кожне доїльне місце обладнують відбірником проб. Якщо це доїльна зала 2х32, то їх має бути 64. Проби молока з відбірника потрапляють у спеціальний колектор, звідти — в аналізатор, де визначається вміст певного ферменту чи гормону (наприклад, прогестерону).

Біомодель — це електронний мозок системи, він працює, спираючись на дані програми управління. Як тільки корова потрапляє на доїння, біомодель розпізнає її й за результатами попередньої проби визначає, потрібне чи не потрібне певне дослідження для цієї тварини. Якщо все добре, проби молока не беруться й не аналізуються. Наприклад, у програмі управління ми робимо запис про те, що корова отелилась, і програмуємо період очікування 40 днів. Це означає, що дослідження на прогестерон упродовж цього періоду не робитимуть, а щодо вмісту в молоці лактатдегідрогенази, бетаоксибутирату та сечовини будуть.

Біомодель формують індивідуально для кожного стада й кожної корови. Це колосальна аналітична робота, адже нам потрібна інформація про кожну тварину, щоб зрозуміти, який у неї фізіологічний статус. Коли створюється біомодель, беруться до уваги результати досліджень проб усіх корів.

Для кожного параметра встановлюються певні критерії — діапазон допуску. В програмі можна робити помітки про певні відхилення від норми. Наприклад, у якоїсь корови природно високий рівень лактатдегідрогенази, і він у цьому випадку не є ознакою розвитку маститу. Тобто, біомодель стада об’єднує чотири мікробіомоделі — з годівлі, маститу, кетозу й відтворення.

— Скільки часу потрібно, щоб створити біомодель, наприклад, на 500 голів дійного стада?

— Яка різниця у встановленні системи для роботизованого і традиційного доїння в залі?

— У скільки обійдеться інсталяція навігатора?

— Чи планують найближчим часом в Україні установку систем?

— Чи синхронізується навігатор із автоматизованою програмою управління стадом?

— Чи є якась ознака або показники виробництва, які вказують на те, що ферма не готова до встановлення навігатора стада?

На ці та інші питання шукайте відповідь у журналі «Молоко і ферма» № 2 (21), квітень 2014 р.