Рубрики

Архів

Молочна революція у Великих Кринках та Веселій Долині. Про досвід роботи ТОВ «Промінь–Лан» та ТОВ «Агрофірма “Соняшник”» (Полтавська обл.)

Цьогорічний сезон Національних днів ферми стартував на Полтавщині. Молочарів з усієї України приймали ТОВ «Промінь–Лан» та ТОВ «Агрофірма “Соняшник”», що є аграрними підрозділами компанії «Хімопол». Їм було чим вразити гостей: річний надій на фуражну корову — понад 9 т при дворазовому доїнні у молокопровід, добове виробництво молока — 16 т екстраґатунком (КСК — до 120 тис./мл і бакзабрудненість — до 50 тис./мл), відтворення і вирощування ремонтного молодняка, бездоганна організація роботи і лад на фермі. Як цього вдалося досягти, розповідають радник з економічних питань СП «Хімопол» Геннадій Іванович Мошинський, директор підприємств Олександр Володимирович Яресько та головний зоотехнік Юлія Володимирівна Жежа. — Яку дату можна вважати початком вашої молочної історії? Геннадій Мошинський: Спеціалізуючись на виробництві технічного вуглецю, компанія «Хімопол» у 2005 році придбала агрофірму «Соняшник», а в 2007-му — підприємство «Промінь–Лан», щоб обробляти землю (разом 4 тис. га) і займатись рослинництвом. Худобу на той час у господарствах також тримали — 120 і 600 голів, відповідно. Доїли 3,9–4 т молока на рік на корову. Це були стандартні пострадянські ферми з прив’язним утриманням і типовою колгоспною організацією роботи. Кілька років ми нічого на фермах не міняли, бо були зосереджені на рослинництві. 2010-й можна вважати початком відліку нашої молочної історії, бо саме тоді постало питання, що робити з худобою. Якщо вже тварини є, то ними треба займатись і щось від них отримувати, — або позбуватись. Проаналізувавши ситуацію, досвід далеких і близьких сусідів, власник ухвалив рішення розвивати молочну справу: молоко має приносити прибуток, а Україна має бути з молоком.

«Охороно, відміна!», або Як не запрацювала ставка ПДВ в 14% та інші події ринку молока в першому півріччі

Перше півріччя 2021 року запам’яталося стабілізацією цін на молоко-сировину, сатрапством зі зниження ставки ПДВ до 14%, скороченням надходження молока на переробку, превалюванням молока екстраґатунку в структурі поставок на переробку та зростанням імпортозалежності. Проте про все по порядку.

Кульгавість у корів: де втрачаємо та де можемо здобути? Частина 1. Де втрачаємо

Молочні ферми нині продовжують перебувати в дуже непростій ситуації, нерідко на межі виживання. Тому виробники молока мають постійно збільшувати ефективність і прибутковість підприємств. При цьому здоров’я худоби прямо впливає на прибутковість усього бізнесу. Відповідно, дуже важливо виявляти захворювання тварин, які спричиняють найбільші економічні втрати, проводити економічний аналіз різних заходів щодо здоров’я стада.

Бактеріальне забруднення: як покращити якість сировини та виробничий процесна фермі

Високі стандарти безпечності та якості молочної продукції, які стали нормою для провідних виробників світу, Україна має запровадити і в себе1. Одним із показників безпечності та якості молока-сировини є загальна бактеріальна забрудненість (ЗБЗ). Тарас Байдюк, менеджер із продажів супутніх товарів компанії «ДеЛаваль» Україна, проаналізує, які фактори на шляху молока від вимені корови до переробника впливають на його забруднення мікроорганізмами і що потрібно зробити, щоб поліпшити якість сировини.

1 січня 2024 року мінімально придатне для харчової переробки молоко має відповіда-ти таким критеріям: загальна бактеріальна забрудненість — ≤100 тис./мл, кількість соматичних клітин — ≤400 тис./мл, температура замерзання — ≤-0,520 °С (тобто, без домішок води) і не містити інгібіторів.При цьому в багатьох країнах світу, зокрема у США та Європі, виробники дотримуються ще суворі-ших стандартів. Наприклад, у США бактеріальне забруднення має становити ≤10 тис./мл, у Норвегії та Великобританії 20 тис./мл, Німеччині — 30 тис./мл.

Ера трансформації молочного сектора України триває

Несподівано, бо через пандемію було перенесено традиційні дати проведення Міжнародного молочного конгресу, і водночас символічно, що вперше за свою історію захід розпочав роботу 1 червня — у Всесвітній день молока. Два дні інтенсивного спілкування, представники найбільших молочних підприємств, провідні компанії агропромислового сектора, очільники і службовці Мінагро і Держпродспоживслужби, депутати Верховної Ради, українські та закордонні експерти — Міжнародний молочний конгрес вже 14-й рік поспіль доводить своє звання НАЙБІЛЬШОГО професійного майданчика України. У непростий карантинний 2021-й рік конгрес став особливо важливим для налагодження діалогу виробників молока із владою, обміну кращим досвідом та знайомства з інноваціями. Конгрес символічно розпочався 1 червня, у Всесвітній день молока та День захисту дітей, і став найбільшим зібранням аграріїв перед запуском ринку землі. У перший день конгресу його учасники працювали трьома паралельни- ми секціями: «Українська молочна галузь: виклики і стратегії», «Управління МТФ і технології виробництва молока» та Національна ветеринарна конференція. Другий день було повністю присвячено темам управління молочнотоварними фермами та технологіям виробництва молока і він пройшов у форматі низки дискусійних раундів. У рамках бізнес-секції відбувся дискусійний раунд «Ключові виклики і законодавчі потреби галузі» та два круглих столи: «Безпечність сирого молока: які вимоги до молочних ферм» (за підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», QFTP) та «Аграрна рулетка: чи виграє молочна ставка?». Політичну панель відкрила Оксана Вароді , регіональний керівник консультаційних програм IFC в регіоні Європа та Центральна Азія. Вона наголосила на механізмах створення ефективного ланцюжка постачань у молочній галузі України. 

Субклінічний метрит у корів

Запальні процеси в матці часто стають причиною анафродизії, порушення статевої циклічності, зменшення заплідненості, збільшення рівня ембріональної смертності та врешті-решт — неплідності й передчасного вибракування корів.

Субклінічний метрит характеризується запаленням слизової оболонки матки без видимих клінічних ознак.

Після отелення практично у всіх тварин у матці є мікроорганізми. Але впродовж післяродового періоду відбувається виділення лохій та поступове звільнення від них. Персистування мікроорганізмів у матці може призводити до прямого пошкодження слизової оболонки та опосередкованого впливу через виділення токсинів. Бактеріальні ендотоксини справляють множинний негативний вплив на відтворювальну функцію: можуть порушувати ріст і розвиток фолікулів, утворення жовтого тіла; зменшувати синтез статевих гормонів, простагландинів; призводити до зменшення синтезу лютеїнізуючого гормону і, як наслідок, до порушення або відсутності овуляції; спричиняти загибель ембріонів.

Андрій Остапчук: «Доля визначає наше місце проживання, і саме в цих умовах треба жити і працювати так, щоб залишити за собою гарний слід»

Ще в радянську добу актори-коміки Штепсель і Тарапунька в’їдливо жартували: «Якщо хочете побачити край світу, тоді вам у Правутини» (певно маючи на увазі Малий і Великий Правутин, що на Хмельниччині). Як сьогодні виглядає Малий Правутин? Зовсім не по-крайсвітівськи, як і інші села, що утворюють Берездівську ОТГ. Нова дорога, свіжовідремонтовані дитячі садочки, школи й адміністративні будівлі, по-європейськи впорядковані прилеглі до них ділянки, ошатні узбіччя. Кінцевий пункт нашого призначення — молочна ферма СФГ «Світанок». Про розбудову молочної справи і роль ферми у розвитку села розповідає керівник господарства Андрій Остапчук. 

Оновлена ферма компанії «Молоко Вітчизни»

Єдиний спосіб зробити щось дуже добре —

любити те, що ти робиш. Стів Джобс

Ферма як спосіб життя. Інтерв’ю з Ольгою Полозовою, директором ТОВ «Красногірське» (Черкаська обл.)

Пам’ятаєте, як у класика: «У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той...»? Далі не цитуватиму, то не наша історія, бо в цій рубриці ми розповідаємо про тих, хто мурує. Мурує родинний чи корпоративний молочний бізнес, а заразом і національну молочну галузь. Різними дорогами приходять до ферми наші герої, щоб із головою поринути в молочний вир. Сьогодні наш співрозмовник — Ольга Полозова, директор ТОВ «Красногірське» в Черкаській області. Ще рік тому вона успішно займалась ювелірною справою, не підозрюючи, наскільки кардинально змінить її життя карантин. З появою Ольги Ігорівни на фермі у квітні 2020-го почалась епоха трансформацій. Як результат, менш ніж за рік добовий надій на корову зріс удвічі — з 14 до 28 кг молока, а поставка сировини на переробку — з тонни до шести (екстраґатунком!). Як відбувається розбудова і як молочна ферма стала сенсом життя, про роботу команди і плани, дізнайтеся з перших вуст.

Три молочні продукти на день

На сторінках журналу ми часто розповідаємо про наукові розробки в галузі молочного скотарства й досвід ведення молочного бізнесу у США. Не зайво й цікаво буде дізнатися дещо більше — про державні програми підтримки національних виробників та споживачів і про те, яка роль відводиться молочним продуктам у харчуванні американців.

Пошук

MilkUA.info
PigUA.info
Журнал «Прибуткове свинарство»