Хто працює або ж дотичний до агро, сприймає цю сферу людської діяльності як дуже відповідальну, важливу і непросту справу, як виробництво, в якому задіяні сучасні машини й обладнання, широко застосовується автоматизація і цифрові технології, де потрібні не стільки фізичні зусилля, скільки гнучкий розум, де можна себе реалізувати, отримуючи гідну зарплату, задоволення і визнання. Аграрний сектор — такий зрозумілий і не зрозумілий для широкого загалу. Чи є спосіб «проростити» у молоді повагу й прихильність до агро, зацікавити стати його частинкою, сформувати свідомого і відповідального споживача вітчизняної агропродукції, розповідає директорка зі стратегічного розвитку Українського аграрного ліцею Олена Ярошинська.

— Пані Олено, яку мету переслідували засновники, створюючи аграрний ліцей?

— Український аграрний ліцей (УАЛ) працює з 2017 року. Одна з цілей його створення — реагування на запити аграріїв щодо більш широкого знайомства молоді з сучасним сільськогосподарським виробництвом. Наш навчальний заклад відрізняється від звичайних шкіл — приватних і комунальних закладів. Це освітній і водночас експериментальний майданчик, де використовується кращий світовий досвід і апробуються кращі освітні практики та методики з метою подальшого їх поширення в закладах освіти сільських громад, де безпосередньо функціонує аграрний сектор.

Розробляючи методології ліцею, ми вивчали досвід країн, які очолюють світові рейтинги щодо освітянських результатів, зокрема природничо-наукових, математичних та читацьких компетентностей дітей. Згідно незалежної міжнародної оцінки, останні десятиліття одним із лідерів у розвитку цих трьох компетентностей є фінська система освіти. Вона вирізняється відкритістю, здатністю до змін, мобільністю, інтегрованістю курсів, які викладаються, що потім знайшло своє відображення в естонській системі освіти.

Тому в основу нашої роботи було покладено фінську та естонську методики навчання, які згодом доповнили кращі освітянські практики США та інших країн.