Підстилка з гною

Молочний комплекс, що належить ТОВ «Кищенці» (с. Добра Маньківського р-ну Черкаської обл.), — один з найінтригуючіших об’єктів на молочній мапі України. Господарство вже багато років очолює голландець Кейс Хузінга. Для розвитку молочного напрямку наймає іноземців. Спочатку аграрії мало не з усієї країни приїздили в Добру дивитись, як у реконструйованих корівниках на похилій підлозі з глибокою підстилкою тримають корів і доять у власноруч спроектованій залі. Згодом цю ж само систему перенесли в новозбудоване приміщення, з’явилося нове доїльне обладнання, сучасний телятник (0–2 місяці), навіси для молодняка, силосні ями. Усе, що тут є, пройнято раціональністю і практичністю. В центрі уваги — комфорт і здоров’я тварин. Що далі?

Арифметика економії: подрібнення сіна та соломи — дорого чи вигідно?

По суті, молочний бізнес — це процес постійного перетворення кормів у молоко. На жаль, принцип «щоб корова менше їла та більше давала молока, її треба менше годувати й більше доїти» не працює. Тому кожен фермер задається питанням: як кошти, вкладені в корми, максимально перетворити на молоко? Тобто як покращити конверсію корму? Пошукаймо відповідь разом.

Для отримання максимального ефекту треба діяти у двох напрямках: збільшення продуктивності та мінімізація втрат.

В унісон з коровами

ПП «Агроекологія», що в Полтавській області, незважаючи на досягнення агрохімічної науки, вже понад тридцять років застосовує виключно технології органічного виробництва, зокрема й у молочному скотарстві. Один із молочних відділків — молочнотоварний комплекс у селі Покровське — сертифікований як виробник органічного молока. Тут прагнуть отримувати не високі надої, а якісну та здорову сировину, і при цьому зберегти здоров’я корів.

Розвиток замість латання дірок

Нещодавнє опитування молочних ферм штату Вісконсін, де доять більше 13,5 тис. кг молока на корову, показало, що не високий вміст концентратів у раціоні, а якість грубого корму визначає рівень виробництва молока. Цю думку поділяють у ПСП «Пісківське», що на Чернігівщині, бо на практиці переконались: якісний грубий корм — основа високої продуктивності й рентабельності молочної ферми. Про місце люцернового і кукурудзяного силосу в годівлі худоби, технологію заготівлі та цікаві бізнес-підходи до молочного виробництва ми й хочемо розповісти читачам.

Копійка копійку заробляє

Нині при згадці про Донецьку область виникають тривожні відчуття. Те ж саме було й з нами, коли вирушили в десятигодинну подорож до ТОВ «Нова нива», що в с. Новокраснівка Нікольського р-ну. Тривогу переборювала цікавість: нещодавно в господарстві запустили дві станції добровільного доїння виробництва DeLaval, і, звісно, нам хотілося побачити все на власні очі. «Нова нива» — третя діюча молочна ферма в Україні, яка використовує роботів-доярів.

Молочна математика

Що скажете на таке: математика керує молочною фермою? Королева наук дає можливість побачити, який вигляд бізнес має на папері. Завдяки математичним діям фізичні предмети і явища перетворюються на цифри. Для власника бізнесу вони мають першочергове значення. Рахунок має вестись за поточними ринковими показниками, і тоді ви матимете чітке розуміння того, де перебуваєте й куди рухатись. Асоціація виробників молока (АВМ) вже більше двох років закликає українських молочарів не тільки рахувати, а й робити порівняльний економічний аналіз — БЕНЧМАРКІНГ. Більше про це дізнаєтесь із розмови з провідним економістом КЦ АВМ Денисом Сергієнком. А про те, чи додає бенчмаркінг грошей у гаманці, скажуть виробники молока.

Заготівля без помилок

Резерви для покращення якості кукурудзяного силосу завжди є. Головне, щоб керівник та працівники, залучені до заготівлі, знали, в якій площині вони можуть критися. Практичні поради, якими ми поділимося в цій статті, допоможуть проаналізувати свій і чужий досвід та помилки, щоб заготовити якісний грубий корм цього збирального сезону.

Корівник щасливих корів

Саме так називають корівник у «Новій ниві», де тварини самі планують свій день: коли доїтись, коли їсти, коли відпочивати, коли боки почесати. Комфорт тварини — ключове слово для засновника господарства Леоніда Мінаєва з того моменту, як він почав займатися молочним скотарством. Ще в 1993-му він уперше почув про систему добровільного доїння, а встановити роботів-доярів на власній фермі вдалося лише цьогоріч — через 24 роки. Здійснювати мрії ніколи не пізно.

Третя сила

У відносинах між виробниками сировини та її переробниками завжди присутній конфлікт інтересів. Інколи його вдається приборкувати в партнерському діалозі, інколи в гарячій суперечці. Час від часу то одна, то друга сторона ступають на стежку війни. Від цього лихоманить увесь ринок. У багатьох країнах для підтримки балансу слугує третя сила — кооперативи. В Україні вона тільки зароджується. Про те, як відбувається становлення, розповідає Олена Іванівна Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Аналіз корму: приховані можливості

У квітневому номері журналу «Молоко і ферма» (№ 2/2017) ми вже розповідали про інтерпретацію результатів аналізу грубих кормів і можливості використання такої інформації для ефективного менеджменту годівлі та заготівлі фуражу. Американським досвідом роботи поділився засновник і президент лабораторії Cumberland Valley Analytical Serviсes (CVAS) Ральф Вард під час Х Міжнародного молочного конгресу. Зокрема йшлося про вміст сухої речовини, НДК та її перетравність. Цього разу в центрі уваги ще один показник поживності, крохмаль, і те, як його можна використати для оцінки заготівлі кукурудзяного силосу.