Ольга Зарицька

Сита корова щедра на молоко. Недарма раціон і збалансування його інгредієнтів завжди в центрі уваги молочарів. Чільне місце тут належить грубим кормам. Зокрема — кукурудзяному силосу. Досліджувати те, як подрібнення зерен кукурудзи впливає на поживність і перетравлюваність силосу, почали ще два десятиріччя тому. І нині ні в кого навіть сумнівів немає, що це потрібно робити. Впродовж останніх кількох років дослідники спостерігали за довжиною часток подрібненої вегетативної частини рослини. Так винайшли шредледж. Нині ним дедалі більше цікавляться спеціалісти з годівлі, виробники молока та сільськогосподарської техніки як у нас, так і за кордоном. Давайте й ми ознайомимося з новою технологією ближче.

Нове поняття в сільськогосподарському вокабулярі

Шредледж — новий метод збирання силосної кукурудзи. Хоч ідеї більше десяти років, довели її до логічного завершення, сконструювали першу модель техніки та протестували на одній американській фермі зовсім недавно —2010-гороку. Інновація викликала такий резонанс, що тільки для збирального сезону2013-гопродали 220 одиниць спеціальних шредледж-вальців на додаток до тридцяти дев’яти, які вже працювали на полях. Нині один набір для кормозбирального комбайна коштує 29 тис. дол., і замовляють його не тільки фермери зі США, а й з Канади та Європи. Один із перших, хто ще 2011-гопочав досліджувати вплив згодовування шредледжу на худобу, — фахівець із годівлі дорадчої служби університету штату Вісконсін Ренді Шевер. Він побачив, що шредледж та звичайний кукурудзяний силос дуже відрізняються.

Шредледж проти кукурудзяного силосу

Новий метод дає змогу подрібнювати вегетативну частину кукурудзи на фракцію довжиною 30 мм (традиційна силосна нарізка — до19 мм). Слід відзначити, що європейці віддають перевагу навіть дрібнішій нарізці(7-10 мм),на відміну від американських колег(17-19 мм).Останні в такий спосіб намагаються підвищити вміст НДК у силосі, особливо якщо він є основним грубим кормом у раціоні.

Спільним для шредледжу і силосу є те, що в обох випадках кукурудза проходить через вальці з хрестоподібними шліцами (корн-процесор), які подрібнюють зерно. Вальці працюють подібно до коров’ячих кутніх зубів. Їх поверхня також має жолобки та ребра. До того ж, корови жують не вертикально, а горизонтально, що скоріше перетирає, а не нарізає корм.

Зиск від нового способу заготівлі має не лише корова, але й виробник. Часточки шредледжу довші, і це дає можливість виключити з раціону сіно, давати менше сінажу, але більше нового продукту. Завдяки цьому можна зменшити витрати на корм. У Сполучених Штатах, коли площі під люцерною, а значить, і запаси сіна, зменшуються, а ціна залишається високою, такий підхід до виробництва молока стає вимогою часу.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (19), грудень 2013.