Економічно привабливе молоко: забаганка чи необхідність?
Володимир Мірненко, ТОВ «Пьотінгер Україна»
Усього за десять років українським виробникам молока вдалося досягти результатів, до яких європейські країни йшли кілька десятиліть. Це закономірно, бо ми переймали досвід з усього світу. Однак разом із прогресивними технологіями ми повторили і практично всі помилки інших країн. А могли б і повчитися на чужому досвіді... Сьогодні чимало українських господарств доять на європейському рівні — 7–8 тисяч літрів на корову за рік. Нехай витрачають на це вдвічі більше концентрованих кормів, нехай використовують корів у середньому на 2 лактації менше — але ж доять. Останні два роки дедалі частіше чути: Європа нам більше не приклад і треба дивитися на технологію США чи Ізраїлю. Чи варто за мету ставити високі надої? Раціон із високою часткою концентратів — це прогрес чи ще одна помилка, яку ми переймемо в інших? Спробуймо розібратися.
Великі VS малі інвестиції
У молочному бізнесі існують дві кардинально різні системи організації й ведення молочного бізнесу:
— із великими інвестиціями і високими надоями;
— із мінімальними інвестиціями і, як наслідок, меншими надоями.
Скажемо правду: молочні ферми не є благодійними організаціями, тому при виборі системи виробники молока повинні орієнтуватись на її економічну ефективність, тобто відношення результату в грошовій формі до економічних затрат. Як показує світовий досвід, нині обидві системи мають приблизно однаковий рівень ефективності. Все залежить від того, в яких ґрунтово-кліматичних умовах вони використовуються.
Давайте детальніше порівняємо ці системи (див. таблицю 1).
Таблиця 1. Порівняння операційних витрат на середній молочній фермі
| США | Нова Зеландія | Ірландія | |
|---|---|---|---|
| Площа, га | 168 | 103 | 24 |
| Дійне стадо, голів | 115 | 271 | 45 |
| Надій, кг/гол. | 10243 | 3678 | 4588 |
| Ремонт стада, % | 33 | 18 | 19 |
| Концкорми, кг/гол./рік | 4500 | 150 | 750 |
| Корів на працівника | 40 | 97 | 44 |
Джерело: Horan, 2010, typische Betriebsstrukturen, IFCN.
Отже, перший представник великих інвестицій — США. Відповідно, середній надій по країні істотно високий. Представниками іншого напряму є Ірландія та Нова Зеландія — зрозуміло, що надої тут значно менші. Однак ставити за мету єдину цифру надоїв — неправильно. Якщо подивитися на економічну складову, зокрема витрати, то ці системи істотно різняться. Витрати на ремонт стада у Новій Зеландії майже вдвічі менші, ніж у США, на концентрати — у 30 разів. Потреба в робочій силі також відрізняється. А це все складові собівартості.
Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 5 (36), жовтень 2016.
