Віктор Сич, кандидат технічних наук, директор ТОВ «КУН-Україна»

Як ми й обіцяли в попередній статті про вибір кормозмішувача, цього разу розглянемо, наскільки необхідно годувати велику рогату худобу повним змішаним раціоном (ПЗР), як його приготувати й перевірити якість, а також його вплив на молочну та м’ясну продуктивність тварин.

У процесі еволюції рослинного і тваринного світу виживали ті види, які могли найкраще пристосуватися до умов довкілля. Великій та малорухливій травоїдній корові необхідно було щодня споживати велику кількість рослинного корму, але робити це швидко, щоб уникнути хижаків. У такій боротьбі за виживання в корови та деяких інших жуйних тварин еволюційно сформувався оригінальний шлунково-кишковий тракт, в якому швидко з’їдений корм перетравлюється довго та ефективно.

Рубець — унікальний витвір еволюції

Принциповою фізіологічною відмінністю великої рогатої худоби від інших тварин є те, що її шлунок має чотири відділення: рубець, сітку, книжку та сичуг. Рубець є унікальним витвором еволюції. Його об’єм сягає 200 л. В ньому містяться трильйони бактерій та найпростіша фауна (інфузорії тощо). Упродовж певного відрізку часу (від кількох годин до кількох діб) вони піддають ферментації спожитий корм, яким корова, по суті, годує ці мікроорганізми. Завдяки складним процесам рубцевого метаболізму, синтезу мікробного білка, утворенню летких жирних кислот і т. п. корови можуть перетворювати волокнисті корми, як-от траву, сіно й силос (непридатні для споживання тваринами з однокамерним шлунком), не тільки на джерело енергії для існування самої себе, але й на високопоживні продукти — м’ясо та молоко.

Безумовно, будь-яку свійську тварину вигідно годувати повним, раціонально сформованим, розрахованим, зваженим змішаним кормом, щоб механізувати працю, зменшити витрати та дати корм із потрібних інгредієнтів у необхідних пропорціях та кількостях.

Особливості фізіології великої рогатої худоби роблять використання повного змішаного раціону (ПЗР) цілковито необхідним для її ефективної годівлі, особливо якщо ставити мету отримання максимальних надоїв із одночасним заощадженням кормів та праці, а в результаті — зменшення собівартості молока та збільшення прибутку. Отож, назвемо головні причини використання ПЗР.

Основні причини використання ПЗР

По-перше, для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності бактерій та інфузорій у рубці необхідно підтримувати кислотно-лужний баланс середовища в межах 6,0–6,5 (для порівняння: у дистильованій воді pH=7). Роздільна годівля кормами з різними біохімічними властивостями не забезпечує стабільність рівня рН у часі. Тільки одночасне споживання правильно скомпонованого раціону у вигляді однорідної суміші зводить до мінімуму відхилення рН в рубці від оптимального.

Крім того, тварина не може розділити ПЗР на складові та з’їсти найсмачніше, залишивши те, що не подобається, але є фізіологічно необхідним. Не слід забувати і про усунення ефекту лідерства між коровами. При згодовуванні ПЗР кожна тварина отримує потрібну кількість корму з необхідних інгредієнтів.

Присутні в кормосуміші сухі грубі довговолокнисті корми (сіно, солома) подразнюють рубець і стимулюють його скорочення (близько двох разів за хвилину). Активний рух рубця потрібен для перемішування корму й рівномірної ферментації. Він сприяє ремиганню, коли корова знову пережовує відригнутий корм, насичує його слиною й ковтає — так триває процес ферментації.

Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 6 (13), грудень 2013