Власна переробка і створення доданої вартості
Близько п’яти років тому закінчився термін його дипломатичної місії в Словенії. Повернувся в Україну, думав про те, щоб поступити на державну службу. Пройшовся коридорами й кабінетами держустанов, побачив людей у дорогих костюмах, які гарно розповідають і мляво реагують на те, що відбувається довкола в житті країни. Вирішив — це не для нього. Подався розбудовувати фермерське господарство, яке заснував його брат, Сергій Парубочий, у Бориспільському районі Київської області. Так почалися фермерські будні фінансиста і дипломата Валерія Парубочого. Про досягнуте, уроки, своє бачення молочного майбутнього країни і місце в ньому невеликих виробників з власною переробкою він відверто ділиться з читачами журналу.
— Валерію Івановичу, яку лінійку продукції виробляєте?
— Як бачите, готова продукція не залежується (демонструє майже порожні полиці холодильної камери. — Ред.). Проблем з реалізацією немає. Освоїли виробництво трьох видів масла (до речі, формується вручну), молока питного, термостатного кефіру, термостатних йогуртів, звичайного і з фруктовими наповнювачами, та сметани у скляних баночках, кисломолочних і молодих сирів. З твердими сирами тільки вчимося працювати.
— Хто ваші споживачі?
— Продукцію реалізуємо в Києві у магазині Good Wine, мережі «МегаМаркет» і ще в двох десятках магазинів фермерської продукції, маємо власний магазин. Купує нашу молочку низка ресторанів, зокрема Kartata Potata. Продаємося також у місцевому фірмовому кіоску, і ціна майже не відрізняється від ціни на молочні продукти великих переробних компаній, які представлені на полицях магазину, що поруч.
— Виробляєте органічні молочні продукти?
— Хоч наша ферма не сертифікована як органічна, намагаємось дотримуватися основних правил органічного виробництва. На переважній частині полів використовуємо органічні добрива, телят випоюємо тільки своїм незбираним молоком, не додаємо в раціон тваринам спеціальних кормових добавок.
Для виготовлення молочної продукції ми вибрали, на наш погляд, найкращі закваски і сичужні ферменти, не використовуємо жодних стабілізаторів, замінників білка.
Молочна сировина лише власного виробництва: корівник міститься за кілька десятків метрів від переробного цеху, молоко підземним трубопроводом одразу подається на переробку. Коли мене запитують, чим відрізняється наше виробництво від великого промислового, відповідаю: «Не знаю, що роблять вони, але точно знаю, як виготовити натуральний продукт».
— Скільки молока переробляють?
— Чи одразу почали виробляти молоко і переробляти його?
—Яка ланка найскладніша: виробництво чи переробка?
— Яка роль малого та середнього фермера в Україні?
Відповіді на ці та інші питання читайте в журналі «Молоко і ферма» № 1 (44), лютий 2018