Аналіз корму: приховані можливості
У квітневому номері журналу «Молоко і ферма» (№ 2/2017) ми вже розповідали про інтерпретацію результатів аналізу грубих кормів і можливості використання такої інформації для ефективного менеджменту годівлі та заготівлі фуражу. Американським досвідом роботи поділився засновник і президент лабораторії Cumberland Valley Analytical Serviсes (CVAS) Ральф Вард під час Х Міжнародного молочного конгресу. Зокрема йшлося про вміст сухої речовини, НДК та її перетравність. Цього разу в центрі уваги ще один показник поживності, крохмаль, і те, як його можна використати для оцінки заготівлі кукурудзяного силосу.
Робота кормової лабораторії CVAS не обмежується звичайним аналізом кормів. Тут використовують особливий підхід: вважається, що кожний зразок, який надходить до лабораторії, має власну історію, і її треба розшифрувати. Тобто зрозуміти, в яких кліматичних умовах отримали корм, як збирали врожай, зберігали тощо. Тобто, звіт CVAS про аналіз — це передусім історичний відбиток кожного зразка грубого корму.
Продовжуючи досліджувати історію корму, на прикладі кукурудзяного силосу розглянемо такий ключовий показник поживності, як крохмаль, що тісно пов’язаний із НДК і доповнює її.
Якщо візьмемо рослину кукурудзи на силос, то 45–50% сухої речовини (СР) становитиме крохмаль. У раціоні, що згодовується коровам, частка крохмалю коливається від 20 до 27% СР. З усього зрозуміло, що крохмаль справді є ключовим компонентом корму, і він вартий нашої уваги.
Більше інформації читайте в журналі «Молоко і ферма» № 4 (41), серпень 2017.